За 300 грн врятуй своє серце: інтерв'ю з психіатром про те, як не вмерти від страху під час війни

Страшно. Ми живемо в очікуванні обстрілів чи ховаючись від обстрілів, чи в оточенні обстрілів. Від 2022-го року серце кожного українця б'ється в особливому ритмі – усім нам страшно й тривожно завжди.

Свідомість може заблокувати це відчуття, нам може здаватися "я не боюсь" – але організм кожної людини під час війни, як не крути, у стресі. У новинах ми почасти читаємо про те, як людина померла від серцевого нападу в укритті. Але таких смертей набагато-набагато більше.

Виною тому – саме стрес і тривога… Що з ними робити, щоб не вмерти від страху?

– МЕТА розповідає лікар-психіатр вищої категорії, сексолог, нарколог Олександр Іванов.

Від стресу можуть відмовити серце, мозок, нирки, селезінка, печінка…

У новинах ми почасти дізнаємось про те, що людина померла під час обстрілів в укритті від інфаркту. Це, напевно, смерть, яку спричинив стрес і страх через усвідомлення небезпеки?

Так. При тривозі в кров відбувається викид великої кількості адреналіну та глюкози. Тобто організм готується до бійки для рятування свого життя.

Ми, цивілізовані люди, у таких випадках що робимо? П'ємо водичку, дихаємо, але фізично нічого не робимо, щоб врятуватися.

У той час м'язи, мозок, серце отримують дуже велику кількість адреналіну та глюкози для того, щоб бути дуже ефективними.

Коли ці стани накопичуються, по-перше, величезна небезпека отримати діабет другого типу. По-друге, небезпека отримати нервовий зрив. По-третє, небезпека отримати – інфаркт чи інсульт

Коли людина тривалий термін нічого не робить зі своїм стресом, живучи в ньому постійно – зношує свою щитоподібну залозу, підшлункову, серце, нерки.

І це створює дуже велику небезпеку, що щось, що спадково не дуже сильне – колись відмовить. Це може бути і серце, і мозок, і нирки, включно селезінка, і печінка і т. д., що завгодно.

Тобто якщо людина, наприклад, має генетично слабке серце – то передусім від тривог відмовить воно?

Так, люди сильні генетичні – легше проходять стрес.

І що треба робити, щоб попередити важкі хвороби, які спричиняє тривалий стрес – звертатися до лікаря-психіатра, щоб вгамувати свої страх і тривоги?

Необов'язково.

Передусім раптове підвищення кількості адреналіну передбачає те, що його потрібно швидесенько відпрацьовувати в м'язах

Будь-яка тривожна думка миттєво має бути спалена

Тобто насправді просто за тривоги нам варто робити фізичні вправи, наприклад, присідання чи віджимання – і таким чином ми себе застрахуємо від серйозних проблем зі здоров'ям та навіть смерті через страх?

Так, постійно. Будь-яка тривожна думка наступної долі секунди повинна бути дуже серйозно відпрацьована фізичним навантаженням.

Не просто 3 рази присіли – а присіли стільки, щоб по спині трішки поту потекло. Це спалює адреналін з глюкозою та не дає йому руйнувати мозок, серце й щитоподібку та все інше

Якщо просто сидіти й чекати, коли мине – організм буде самостійно утилізувати і адреналін, і глюкозу. Але він буде утилізувати дуже-дуже не хорошим чином – руйнуючи щитоподібку й підшлункову.

Тому єдиний справжній фізіологічно правильний вихід – це давати фізичне навантаження в моменті. І до втоми – щоб у тебе аж м'язи заболіли. Якщо просто трішки дати навантаження, сенсу з того – нуль

І якщо так робити – то ходити до психіатра не треба?

Якщо вистачає фізичних вправ – то не треба.

А якщо не вистачає – то треба.

Усе дуже просто. Але індивідуально.

А який симптом говорить нам про те, що тільки вправ не вистачає, у контексті стресу і тривоги від війни?

Якщо фізичні вправи не зменшують кількість серцебиття, не знижують тиск – значить, треба розуміти, що їх не вистачає.

Якщо цей простий прийом не дає покращення функціонального стану в цілому.

Тобто тривога триває вже дуже довго – значить, не вистачає. Тоді вже треба думати про медикаментозну терапію

"Раджу витратити 200-300 грн на пульсометр"

Ці медичні показники, припустимо, дуже складно звучать для немедичних людей. Максимально спрощу: тобто, якщо "фізичний" метод вгамування страху не дає заспокоєння, і тривоги продовжуються та супроводжуються ще якимось фізичні негараздами – то треба йти до лікаря?

Так, звертитись до лікаря.

Я раджу людям, у яких є нестабільність того ж самого тиску чи серцебиття – витратити 200-300 грн на пульсометр. Такими чином визначити свій нормальний пульс. Якщо він піднявся на 10 позначок – значить, потрібно вже рухатись. Тобто робити фізичні вправи для зменшення тих адреналіну й глюкози, які піднялись

Наприклад, ваш нормальний пульс – 70, а став – 80. Це ознака тривожності. Людина свідомо навіть може не відчувати тривоги, але організм це відчуває. Звичайно, якщо пульс збільшився не після підйому на 18-й поверх, а на рівному місці.

А як ви думаєте, скільки насправді таких опосередкованих смертей від війни через страхи – їх набагато більше, ніж те, що ми знаємо з новин?

Однозначно.

Взагалі будь-яка смерть до 75-и років вважається неприродною

Тобто це означає, що людина погано слідкувала за своїм здоров'ям?

Швидше за все так. Або його цілеспрямовано руйнувала. Або насправді не слідкувала: і те, що людині не подобалось і заважало їй жити – цим нехтували і не давали жодної відсічі таким проблемам.

Ну це якщо не враховувати якісь страшні хвороби, типу раку, і щось таке?

Так. Але знов-таки з приводу раку: дуже велика кількість вчених все ж таки винуватить в ньому стресові розлади.

Рак розвивається в людини, яка дуже-дуже-дуже сильно нервується. Кажуть, що рак – це спадковість. Але спадковістю людині передалась не схильність до раку, а схильність саме до тривожного розладу.

"Людина хворіла тривожним розладом – і закінчила раком, або інфарктом, або інсультом"

Тобто від тривожного розладу буває рак, я правильно зрозуміла?

Аякже.

Більш того існує наукова думка, що різні види раку (саркоми, меланоми тощо) пішли від різних видів саме психічних розладів – щось від заздрості, щось від страху, щось від радості за чуже горе…

Ця думка офіційно на 100% не підтверджена, але думка така є, і вона дуже часто підтверджується.

Наприклад, йога говорить, що всі хвороби фізичного тіла від хвороб тонкого тіла – тобто духовного тіла. І ви з цим погоджуєтесь як лікар-психіатр?

Чесно кажучи, так. Таких однозначних заключень саме медичної спільноти немає.

Але я дуже багато таких випадків бачу, що людина хворіла довгий час якимось тривожним розладом – а закінчила раком, або інфарктом, або інсультом.

Це тільки стрес так впливає чи будь-які негативні почуття – дратування, злість?

Будь-які негативні відчуття.

Тому я ж кажу, що різні розлади саме емоційного спокою викликають різні види того ж самого раку чи тих самих судинних хвороб. Це дуже серйозне дослідження повинно було б бути. Але його не роблять, тому що не хочуть на цьому фіксуватись

Я так розумію, якщо б дуже хотіли на рівнях керівників саме серйозних медичних закладів вже давним-давним зробили б. Про це періодично з'являються окремі дослідження, які недостатні. Тобто, не на десятки тисяч дослідження, а на 100-200. Це вважається статистично неправомірно, хоча будь-які досліди на цю тему підтверджують одне і те саме.

А в принципі людина може завжди бути в позитивному емоційному стані. Ідеально завжди бути в спокої?

Ні, ні. Ні в якому разі. Людина повинна бути емоційною.

Адже спокій – це трішки емоційна смерть. Просто негативні емоції потрібно долати в тих самих м'язах

Це знову ж таки моя думка, але вона дуже часто підтверджується. Кожна людина повинна за день отримати деяку кількість емоцій. Якщо вийшли позитивні емоції, значить вона живе з ними. На негативні не вистачає ні сил, ні бажання, ні запасів.

Якщо людина не отримала жодних позитивних емоцій – значить вона її добере протягом доби негативними. Або на когось образиться, або на себе, або якось доведе себе до стану негативного відчуття оточуючих.

Живіть так, щоб приносити собі якнайбільше задоволення

А могли би ми в такому контексті порадити людям відслідковувати свої емоції і, наприклад, вести щоденник емоцій? Тобто якось це контролювати.

Я до цього ставлюсь дуже негативно, якщо чесно. Це потрібно мати дуже специфічний розлад розуму.

Людина, яка справді веде щоденник, відслідковує все – це не дуже здорово, тому що ця людина зациклюється на своєму стані. І це найкоротший шлях до іпохондрії

Тобто зацикленості на своєму стані здоров'я, житті й фіксування на своїх хворобах.

А якщо записувати тільки свої позитивні емоції – і це тоді зациклить на позитиві?

Це абсолютно індивідуальне. Не кожна людина на це піде. Декого це буде навпаки дратувати.

Тому це радити всім я не можу. Адже це допомагає 2-3% людей, не більше того.

А як тоді нам зробити так, щоб у нашій добі було більше позитивних емоцій, ніж негативних?

Є люди, які можуть наїстися одним огірком і курочкою гриль. І вони мають досить велику вагу. А є люди, які їдять гамбургер, піцу і ще будь-яку гидоту. І в них 42 кг ваги й вони не гладшають ніколи.

Кількість емоцій – це суто індивідуальна справа, як апетит, як кількість сексу тощо. Тобто комусь достатньо, щоб його запальничка загорілася – і в нього вже радість. А комусь для того, щоб відчути радість – потрібно врятувати світ

Тому раджу: просто робіть своє життя таким, щоб щось приносило насправді позитивні емоції. А у кого чим це викликане – це індивідуально.

То як себе проконтролювати, щоб зсунути графік емоцій у бік позитиву?

Найпростіше, я вже сказав: просто пульсометр, який відслідковує пульс – це застрахує вас від тривожного розладу.

А щодо позитивних емоцій у всіх це по-різному. Тому потрібно, щоб людина, передусім, зрозуміла сама собі, що їй потрібно

І намагалася давати собі якнайбільше задоволення. Бажано, щоб це не було геноцидом, людожерством і т. д. Щось так, щоб могло принести радість вам та ще й оточуючим.

Фото: особистий архів Олександра, Рexels, ДСНС України.