Заборгованість, що загрожує майну: як змінили поріг вилучення квартири за комунальні борги

В Україні набрав чинності Закон № 4833-IX, який значно підвищує рівень захисту власності громадян у межах виконавчих проваджень. Як повідомили в Міністерстві юстиції України, із 23 жовтня 2026 року в державі суттєво зросла сума заборгованості, за наявності якої виконавча служба має право примусово вилучати та реалізовувати єдине житло боржника.

• Опалювальний сезон 2026-2027: коли в Києві та інших містах дадуть тепло

Якщо раніше ця планка становила близько 170 тис. грн, то відтепер мінімальний поріг прив'язаний до розміру мінімальної заробітної плати та становить 432 350 грн.

За якими правилами тепер вилучатимуть житло

Згідно з новим законодавчим регламентом, якщо сума стягнення за виконавчим документальним провадженням не перевищує 50 мінімальних заробітних плат (що у 2026 році дорівнює 432 350 грн), звертати стягнення на єдиний будинок чи квартиру боржника за загальним правилом суворо заборонено.

Щоб зрозуміти масштаб нового ліміту, можна навести простий розрахунок:

За умови, що умовна родина щомісяця накопичує по 6 тис. грн комунальної заборгованості, для досягнення критичного порогу знадобиться близько шести років суцільної несплати (без урахування штрафів, пені та інфляційних коливань тарифів).

При цьому в Мін’юсті наголошують: навіть якщо борг перевищить зазначені 432 350 грн, це не означає автоматичної втрати майна. Процес стягнення залишається жорстко регламентованим і відбувається виключно в межах чітко визначеної законної процедури.

За словами заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченка, громадян із настільки критичним рівнем комунальних боргів в Україні вкрай мало. За його оцінкою, у 99,999% випадків єдине житло за борги по комуналці не вилучатиметься (це експертна оцінка посадовця, а не суха статистика судових продажів).

Посилений захист для військових та мешканців прифронтових зон

Закон № 4833-IX впроваджує спеціальні гарантії для захисту окремих категорій громадян:

• Військовослужбовці: Під час дії воєнного стану та протягом одного року після його офіційного завершення забороняється вилучати єдине житло військових незалежно від суми боргу.
  Винятки: Захист не поширюється на заставне іпотечне майно, а також на зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним злочином.
• Боржники у зонах бойових дій та на ТОТ: Для мешканців територій активних бойових дій та тимчасово окупованих регіонів на період воєнного стану передбачено зняття арештів із майна та банківських рахунків у відповідних справах. Крім того, відомості про таких осіб тимчасово виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Що це означає для боржників і як працює автоматичне зняття арештів

Нові норми не звільняють від обов'язку платити за спожиті послуги. Комунальні підприємства та постачальники послуг зберегли за собою право стягувати борги через суд.

Окрім цього, захист єдиного житла не поширюється на інші активи: за наявності підстав стягнення може поширюватися на:

• Кошти на банківських рахунках;
• Регулярні доходи (заробітну плату, пенсію);
• Інше рухоме та нерухоме майно.

З 23 жовтня також стартував механізм автоматизованого зняття арештів з банківських рахунків після повного розрахунку з боргами. Ця новація діє для проваджень, сума яких не перевищує 10 мінімальних зарплат (86 470 грн у 2026 році). За даними Мін'юсту, станом на жовтень 2026 року під цей ліміт підпадає 92% усіх відкритих виконавчих проваджень в країні.

Впровадження цих норм також є частиною виконання Україною вимог програми Ukraine Facility в частині вдосконалення системи виконання судових рішень.

Прийняття закону відбувається на тлі високих показників поточної дисципліни платежів, але значного накопиченого обсягу боргів минулих періодів:

Поточні розрахунки: У ІІ кварталі 2026 року українці сплатили за ЖКГ 67,1 млрд грн, що суттєво перевищило суму поточних нарахувань за цей період (53,5 млрд грн). Це свідчить про активне погашення попередніх заборгованостей.

Загальний борг: Станом на 30 червня 2026 року сукупний борг населення за житлово-комунальні послуги сягав 104,2 млрд грн.

Структура боргу за видами послуг:

• за постачання теплової енергії та гарячої води – 33,8 млрд грн;
• за постачання та розподіл природного газу – 29,1 млрд грн;
• за постачання та розподіл електричної енергії –17,3 млрд грн;
• за централізоване водопостачання та водовідведення – 10,5 млрд грн;
• за управління багатоквартирним будинком – 10,1 млрд грн;
• за управління побутовими відходами – 3,4 млрд грн.

За даними єдиного реєстру боржників, Найбільше нових боргів за комуналку у Харківській області, друге місце посідає Дніпропетровська область, на третьому місці – Миколаївська, повідомляє Опендатабот.

Під час опалювального сезону 2026–2027 років пільгові тарифи на електроенергію для населення залишаться незмінними. Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький, підкресливши, що рішення зумовлене складною соціально-економічною ситуацією та охоплює зокрема й домогосподарства з електроопаленням. У майбутньому уряд планує реформувати систему тарифів, зробивши її більш справедливою та адресною.

Енергоефективність житла – це не лише тепло й економія на комунальних послугах, а й стійкість будинку в умовах нестабільного електропостачання. Як зазначають у Мінрозвитку громад, частку витрат на утеплення та встановлення обладнання можна відшкодувати через державні й регіональні програми грантів та компенсацій.