В 69 разів менші зарплати: найбільші фінансові прірви в історії кубкових сенсацій

27 жовтня 2026 року англійський футбол отримав одну з найбільших кубкових сенсацій останніх років. «Флітвуд Таун», який посідає 18-те місце в четвертому дивізіоні, вибив чинного чемпіона АПЛ «Арсенал» з Кубка англійської ліги.

Основний час завершився внічию 1:1, а в серії пенальті господарі перемогли з рахунком 5:3.

Між командами було 84 позиції в англійській футбольній піраміді. Проте значно вражаючішою виявляється фінансова різниця.

За оцінками Salary Sport, річні зарплати футболістів «Арсенала» становлять приблизно 187 мільйонів фунтів. Аналогічний показник «Флітвуда» – лише 2,7 мільйона.

Отже, лондонський клуб витрачає на оплату праці гравців майже в 69 разів більше.

Ще помітнішою є різниця в ринковій вартості складів. За оцінками Transfermarkt, футболісти «Арсенала» коштують понад мільярд євро, тоді як склад «Флітвуда» оцінюється лише в декілька мільйонів.

І це далеко не перший випадок, коли команда з мінімальними фінансовими можливостями перемагає одного з найбагатших клубів Англії.

У січні 2026 року напівпрофесійний «Макклсфілд» вибив володаря Кубка Англії «Крістал Пелас». Роком раніше «Грімсбі» змусив капітулювати «Манчестер Юнайтед», а в 2017-му «Лінкольн» став автором історичної перемоги над «Бернлі».

Наскільки великою була фінансова нерівність у цих матчах?

Флітвуд проти Арсенала: 187 мільйонів фунтів проти 2,7 мільйона

Насамперед варто порівняти зарплатні відомості двох клубів.

За оцінками Salary Sport, у сезоні-2026/27 «Арсенал» витрачає на зарплати своїх футболістів приблизно 3,6 мільйона фунтів щотижня.

За рік ця сума становить близько 187 мільйонів.

«Флітвуд» має зовсім інші фінансові можливості.

Сукупні зарплати його футболістів оцінюються у 52,4 тисячі фунтів на тиждень, або 2,72 мільйона на рік.

Різниця становить приблизно 68,6 раза.

Іншими словами, «Арсенал» витрачає на футболістів за один тиждень більше, ніж «Флітвуд» за цілий сезон.

Причому лондонцям вистачає приблизно п'яти днів, щоб витратити суму, еквівалентну річній зарплатній відомості суперника.

Особливо показовим є порівняння окремих футболістів.

За оцінками того самого джерела, Букайо Сака отримує приблизно 300 тисяч фунтів на тиждень.

Це майже в шість разів більше, ніж сукупні тижневі зарплати всього складу «Флітвуда».

А його річний заробіток у 15,6 мільйона фунтів приблизно у 5,7 раза перевищує зарплатну відомість команди, яка вибила «Арсенал» із турніру.

При цьому йдеться про оцінки контрактних виплат футболістам, а не офіційно оприлюднені зарплати кожного гравця.

Ринкова вартість: понад мільярд євро проти кількох мільйонів

Ще один спосіб оцінити нерівність – порівняти ринкову вартість футболістів.

За даними Transfermarkt, вартість складу «Арсенала» в сезоні-2026/27 оцінюється приблизно в 1,3 мільярда євро.

Склад «Флітвуда» в доступних оцінках коштує близько 3–4 мільйонів євро.

Точна сума залежить від дати оновлення бази та кількості футболістів, включених до переліку.

Однак навіть за консервативної оцінки різниця перевищує 300 разів.

Це означає, що ринкова вартість одного провідного футболіста лондонського клубу може перевищувати вартість усієї команди четвертого дивізіону в десятки разів.

Проте під час матчу на стадіоні «Гайбері» така різниця не стала вирішальною.

На 21-й хвилині Аарон Лупало-Бі відкрив рахунок.

Після перерви Віктор Дьокереш відновив рівновагу, але «Арсенал» так і не зміг забити вдруге.

Наприкінці основного часу лондонці залишилися в меншості після вилучення Макса Даумана.

А в серії пенальті воротар «Флітвуда» Джей Лінч відбив удар Бруну Гімарайнса.

Господарі реалізували всі п'ять одинадцятиметрових та вперше у своїй історії вийшли до чвертьфіналу Кубка ліги.

Таким чином, команда з одним із найдорожчих складів Європи програла клубу, чия річна зарплатна відомість менша за тижневі витрати лондонців.

Бюджети клубів: Арсенал заробляє приблизно в 90 разів більше

Зарплати – не єдиний показник фінансової нерівності.

За офіційною фінансовою звітністю, у сезоні-2024/25 загальний дохід групи «Арсенала» становив приблизно 691 мільйон фунтів.

Із цієї суми близько 154 мільйонів клуб отримав від проведення матчів, 273 мільйони – від телевізійних трансляцій, а ще понад 263 мільйони – від комерційної діяльності.

Загальні витрати групи на персонал становили приблизно 347 мільйонів фунтів.

Важливо, що ця сума включає не лише футболістів основної команди, а й тренерів, працівників академії, адміністрацію та інший персонал.

Фінансові масштаби «Флітвуда» незрівнянно менші.

Згідно з даними стратегічного звіту клубу за фінансовий рік, що завершився 30 червня 2025 року, його оборот становив приблизно 7,5 мільйона фунтів.

Отже, за доступними показниками дохід «Арсенала» був приблизно у 92 рази більшим.

При цьому потрібно враховувати, що фінансові структури клубів відрізняються, а останні звіти «Флітвуда» не розкривають усіх статей доходів і витрат із такою деталізацією, як звітність лондонського гранда.

Однак загальна картина очевидна.

Для «Арсенала» мільйони фунтів – звичайна складова річних витрат на футболістів, трансфери та організацію матчів.

Для «Флітвуда» подібні суми можуть становити суттєву частину всього річного обороту.

Найбільші фінансові прірви в історичних кубкових сенсаціях

Порівняння кількох відомих поєдинків показує, що різниця в зарплатах інколи сягала десятків і навіть понад сотні разів.

Пояснення: для «Флітвуда» та «Арсенала» наведені модельні оцінки зарплат футболістів сезону-2026/27 від Salary Sport; для «Грімсбі» та «Манчестер Юнайтед» – доступний архівний зріз 2024/25, найближчий до матчу в серпні 2025-го; для «Лінкольна» й «Бернлі» – оцінки складів сезону-2016/17. Для фіналу 2013 року використано показники загальних зарплатних витрат клубів із фінансового дослідження Deloitte. Останній рядок методологічно відрізняється від перших трьох, тому не є частиною єдиного точного рейтингу.

Важливо також розуміти, що історичні суми не скориговані на інфляцію.

Тому таблиця демонструє насамперед фінансову нерівність між суперниками в конкретний період, а не абсолютний рейтинг найдорожчих кубкових сенсацій.

Макклсфілд – Крістал Пелас, 2:1. Різниця у 117 позицій

10 січня 2026 року англійський футбол побачив одну з найбільших сенсацій за всю історію Кубка Англії.

«Макклсфілд», який виступає в Національній лізі Півночі – шостому за силою дивізіоні країни, приймав чинного володаря трофея «Крістал Пелас».

Між командами було 117 позицій у футбольній піраміді.

Це рекордна різниця для перемоги аутсайдера над фаворитом в історії турніру.

На 43-й хвилині капітан господарів Пол Доусон відкрив рахунок.

Після перерви Айзек Баклі-Рікеттс подвоїв перевагу.

«Крістал Пелас» скоротив відставання наприкінці зустрічі завдяки голу Єремі Піно, але врятуватися не зміг.

«Макклсфілд» переміг 2:1.

Особливо вражаючою виявляється фінансова складова цього результату.

За даними FourFourTwo, річний бюджет клубу на футболістів становить приблизно один мільйон фунтів.

Водночас лише загальні витрати «Крістал Пелас» на персонал за фінансовий рік 2024/25 досягли 145 мільйонів фунтів.

Ці показники не є прямими аналогами: один характеризує бюджет на футболістів, другий – оплату праці всіх працівників клубу.

Тому механічно ділити їх один на одного та називати результат різницею зарплат команд було б некоректно.

Проте навіть це зіставлення показує масштаб економічної нерівності.

Для «Макклсфілда» мільйон фунтів – кошти на цілий рік утримання футболістів.

Для представника АПЛ подібна сума становить відносно невелику частину зарплатних витрат.

Цікаво, що «Макклсфілд» є напівпрофесійним клубом. Тому саме його перемога найближче відповідає класичному уявленню про сенсацію, коли команда з аматорського чи напівпрофесійного футболу перемагає багатого гранда.

«Флітвуд», на відміну від нього, виступає в професійній Футбольній лізі Англії.

Грімсбі – Манчестер Юнайтед, 2:2. У 47 разів менші зарплати

27 серпня 2025 року «Манчестер Юнайтед» зазнав однієї з найгучніших невдач у своїй новітній історії.

Манкуніанці зустрілися з «Грімсбі Таун», представником четвертого дивізіону, в Кубку англійської ліги.

Господарі несподівано повели 2:0 завдяки голам Чарльза Вернема та Тайрелла Воррена.

У другому таймі «МЮ» врятувався після м'ячів Браяна Мбемо та Гаррі Магвайра.

Основний час завершився внічию 2:2.

У серії пенальті команди виконали по 13 ударів, а перемогу здобув «Грімсбі» – 12:11.

Фінансовий контраст був величезним.

За архівними оцінками Salary Sport, річна зарплатна відомість «Манчестер Юнайтед» у сезоні-2024/25 становила близько 117 мільйонів фунтів.

«Грімсбі» за аналогічний період витрачав на зарплати футболістів приблизно 2,51 мільйона.

Отже, різниця становила майже 47 разів.

Цікаво, що лише річна зарплата Каземіро, за оцінками того самого джерела, перевищувала 15 мільйонів фунтів.

Це приблизно шість річних зарплатних фондів усього «Грімсбі».

Проте в кубковому матчі представник четвертого дивізіону зумів вибити команду, яка мала значно дорожчих футболістів майже на кожній позиції.

Бредфорд – Челсі, 4:2. Камбек проти найдорожчої команди Англії

24 січня 2015 року «Челсі» Жозе Моурінью приймав «Бредфорд Сіті» у четвертому раунді Кубка Англії.

Лондонці були лідерами АПЛ та мали один із найдорожчих складів країни.

Їхній суперник виступав у Лізі 1 – третьому англійському дивізіоні.

Початок матчу складався відповідно до очікувань.

Гарі Кегілл і Рамірес забезпечили «Челсі» перевагу 2:0.

Проте після цього розпочався один із найнесподіваніших камбеків в історії турніру.

Джон Стед скоротив відставання ще до перерви.

У другому таймі Філіпе Мораїш зрівняв рахунок, а Енді Галлідей та Марк Єйтс забили ще двічі.

«Бредфорд» переміг 4:2 на «Стемфорд Брідж».

Наскільки великим був фінансовий розрив?

За офіційною звітністю, у сезоні-2014/15 «Челсі» витрачав на оплату праці персоналу близько 216 мільйонів фунтів.

Це був найбільший зарплатний фонд серед клубів АПЛ за підсумками відповідного сезону.

Для «Бредфорда» не вдалося підтвердити зіставну суму зарплат за той самий період, тому точне співвідношення в таблиці не наведено.

Однак показово, що лише зарплатна відомість лондонців перевищувала фінансові можливості багатьох команд нижчих англійських ліг у десятки разів.

Особливо незвичайним є те, що «Челсі» програв не після серії пенальті та навіть не з мінімальним рахунком.

Представник третього дивізіону забив чотири м'ячі на полі одного з найсильніших клубів Європи.

Лінкольн – Бернлі, 1:0. Майже 28-кратна різниця в зарплатах

18 лютого 2017 року «Лінкольн Сіті» став автором історичного досягнення.

Команда виступала в Національній лізі – п'ятому за силою дивізіоні Англії.

У п'ятому раунді Кубка Англії вона зустрілася з представником АПЛ «Бернлі».

Матч відбувся на стадіоні «Терф Мур», але перевага домашнього поля не допомогла фавориту.

На 89-й хвилині Шон Реггетт після кутового забив єдиний м'яч зустрічі.

«Лінкольн» переміг 1:0 та став першою командою поза Футбольною лігою за понад сто років, яка дісталася чвертьфіналу Кубка Англії.

Фінансові показники команд також суттєво відрізнялися.

За архівними оцінками Salary Sport, зарплати футболістів «Лінкольна» у сезоні-2016/17 становили близько 961 тисячі фунтів за рік.

Аналогічний показник «Бернлі» оцінювався приблизно в 26,88 мільйона.

Різниця – майже 28 разів.

Найбільш високооплачуваним футболістом «Лінкольна» за цією оцінкою був Біллі Нотт, який заробляв приблизно 2,5 тисячі фунтів на тиждень.

Натомість у «Бернлі» найвищу зарплату мав Стівен Дефур – близько 33 тисяч фунтів.

Таким чином, окремий футболіст клубу АПЛ міг отримувати за тиждень більше, ніж кілька гравців «Лінкольна» разом.

Проте саме представник п'ятого дивізіону вийшов переможцем.

Віган – Манчестер Сіті, 1:0. Кубок Англії всупереч фінансовій нерівності

У 2013 році Кубок Англії подарував ще одну сенсацію, причому не в ранньому раунді, а безпосередньо у фіналі.

На «Вемблі» зустрілися «Манчестер Сіті» та «Віган Атлетік».

Обидві команди тоді виступали в АПЛ, але їхні фінансові можливості були принципово різними.

За даними фінансового дослідження Deloitte, у сезоні-2012/13 загальні зарплатні витрати «Манчестер Сіті» становили приблизно 233 мільйони фунтів.

Це був найбільший показник у Прем'єр-лізі.

Натомість «Віган» мав найменшу зарплатну відомість у дивізіоні – близько 45 мільйонів фунтів.

Різниця становила приблизно 5,2 раза.

У фіналі «Манчестер Сіті» мав значно дорожчий склад та вважався беззаперечним фаворитом.

Однак команда Роберто Мартінеса зуміла організовано зіграти в обороні.

А на 90+1-й хвилині Бен Вотсон після подачі кутового забив вирішальний м'яч.

«Віган» переміг 1:0 та вперше у своїй історії виграв Кубок Англії.

Особливо символічно, що через кілька днів після цього тріумфу команда вилетіла з АПЛ.

Таким чином, клуб із найменшими зарплатними витратами в англійській еліті виграв головний кубковий турнір країни, перемігши команду з найбільшим фондом оплати праці.

Аматорський Саттон проти Ковентрі: сенсація ще до епохи футбольних мільярдів

Фінансові сенсації існували задовго до сучасних багатомільйонних трансферів.

7 січня 1989 року аматорський «Саттон Юнайтед» переміг «Ковентрі Сіті» в третьому раунді Кубка Англії.

На той момент «Ковентрі» виступав у найвищому дивізіоні та лише двома роками раніше виграв Кубок Англії.

Натомість «Саттон» представляв нижчі щаблі англійської футбольної піраміди.

Команду очолював Беррі Вільямс, який працював учителем англійської мови.

Попри величезну різницю у футбольному статусі, господарі перемогли 2:1.

Голи забили Тоні Рейнс та Меттью Генлан.

Для сучасного порівняння знайти достовірні зарплатні відомості обох команд станом на 1989 рік надзвичайно складно.

Тому визначати точне співвідношення бюджетів без фінансових документів було б неправильно.

Проте сама структура клубів показує масштаб сенсації: аматорська команда вибила представника найвищого дивізіону, який зовсім недавно здобував головний національний трофей.

Чому гроші не завжди допомагають перемагати?

На дистанції чемпіонату багатші клуби зазвичай мають суттєву перевагу.

Вони можуть дозволити собі дорожчих футболістів, ширші склади, розвиненішу інфраструктуру, сильніший тренерський штаб та кращі можливості для відновлення.

Проте кубкові турніри мають важливу особливість – переможець часто визначається в одному матчі.

Це суттєво збільшує роль окремих епізодів.

Невдалий вихід воротаря, вилучення, рикошет або один якісно виконаний стандарт можуть вирішити долю протистояння.

Крім того, фаворити нерідко проводять ротацію складу.

Тренери прагнуть зберегти основних футболістів перед матчами чемпіонату або єврокубків, тому на поле можуть виходити молоді гравці та резервісти.

Для аутсайдерів ситуація інша.

Зустріч із клубом АПЛ часто стає найважливішою подією сезону.

Команди нижчих дивізіонів можуть спеціально готуватися до такого суперника, концентруючись насамперед на організованій обороні, стандартних положеннях та контратаках.

Особливо важливими стають серії пенальті.

Саме так «Флітвуд» вибив «Арсенал», а «Грімсбі» – «Манчестер Юнайтед».

У серії одинадцятиметрових різниця між багатомільйонними зарплатами та скромними контрактами може взагалі не мати значення.

Чи є Флітвуд найбільшою фінансовою сенсацією в історії?

За доступними оцінками, розрив між «Арсеналом» та «Флітвудом» справді виявився надзвичайним.

Зарплатна відомість лондонців приблизно в 69 разів перевищує витрати суперника на футболістів.

Ринкова вартість складу – у сотні разів більша.

А річні доходи клубів відрізняються приблизно на два порядки.

Проте називати цю перемогу абсолютним фінансовим рекордом в історії англійського футболу поки що некоректно.

Для такого висновку необхідно мати повні та зіставні фінансові показники всіх учасників історичних кубкових сенсацій.

А вони далеко не завжди доступні, особливо для аматорських і напівпрофесійних клубів.

Наприклад, «Макклсфілд», який у січні 2026 року переміг «Крістал Пелас», виступав на два дивізіони нижче за «Флітвуд».

Крім того, перемога команди шостого дивізіону над чинним володарем Кубка Англії стала рекордною за різницею позицій у футбольній піраміді – 117 місць.

Тому сенсації можна оцінювати за різними критеріями: різницею в зарплатах, ринковою вартістю складів, доходами, кількістю дивізіонів між суперниками та результатом самого матчу.

І за кожним із цих показників можливий інший лідер.

Висновок: тижневої зарплати гранда недостатньо для перемоги в одному матчі

Перемога «Флітвуда» над «Арсеналом» стала черговим підтвердженням того, що фінансова перевага не гарантує успіху в кубковому футболі.

Лондонці витрачають на зарплати футболістів приблизно 187 мільйонів фунтів на рік, тоді як їхній суперник – лише 2,7 мільйона.

Однак команда четвертого дивізіону зуміла втримати нічию 1:1 та перемогти в серії пенальті.

Подібні історії вже траплялися раніше.

«Грімсбі» перемагав «Манчестер Юнайтед» із приблизно 47-кратною різницею в зарплатних відомостях, «Лінкольн» вибивав «Бернлі» за майже 28-кратної нерівності, а «Віган» здобував Кубок Англії у фіналі проти найбагатшої за зарплатами команди АПЛ.

Найбільш незвичайним залишається приклад «Макклсфілда», який із бюджетом на футболістів близько мільйона фунтів на рік вибив чинного володаря Кубка Англії.

Ці результати не означають, що гроші перестали визначати можливості футбольних клубів.

На довгій дистанції фінансові ресурси залишаються однією з головних переваг.

Але кубкові сенсації нагадують про інше: навіть найдорожчий склад може програти команді, яка витрачає за цілий рік менше, ніж її суперник за один тиждень.