"Хрест – це місце перемоги": інтерв'ю з капеланом про те, чому Ісус пішов на Хрест

Триває Великодній тиждень – найсвітліший і найурочистіший час, коли всі християни без перерв на роботу святкують Воскресіння Ісуса Христа. Воно символізує глобальну Перемогу Життя над Смертю…

У військового капелана Євгена Коропа в роботі неможливі перерви вже з 2015-го року. Відтоді він, за власним бажанням чистого устремління душі, несе слово Христа на передовій.

Але на честь Світлої седмиці він знайшов час на розмову з нами про причини й наслідки величного вчинку Ісуса Христа та відповів на питання:

Чому Бог допустив те наджахливе розп'яття свого єдинородного Сина?

"Я повинен бути там на війні – щоб зупиняти кровопролиття": особиста історія Євгена

Наразі Євген Миколайович служить на гарячому Запорізького напрямку – тимчасово виконуючим обов'язки капелана 110 ОМБР окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка В/Ч А 4007. Але його воєнна історія доволі містичним чином розпочалась ще 2007-го року:

Багато років тому, осінь, я був у місті – у магазині. І там був маленький чорно-білий телевізор – ішов документальний фільм. Це був фільм про Боснію та Герцеговину. У тих роках там була війна. І якась група бойовиків вбивала людей, зокрема й стареньких, і жінок, і дітей. Автор фільму каже: я нічим не міг їм допомогти, я нічого не міг вдіяти, я був один, я був цивільним. Але йому дозволили робити знімки. І далі на екрані почали з'являтися знімки

Одну з тих світлин отець Євген запам'ятав назавжди – і зрештою вона визначила його життя:

Це було, як бойовики називали, полювання-сафарі. Вони стояли зі зброєю у руках. А їхні ноги були на тілах людей. Їх обличчя були задоволені. І коли я це побачив – у мене потекли сльози по щокам

І всередині, у тілі, він, наче почув такі слова:

Я, не знаю як, але в мені якось зазвучало: Я повинен бути там, у таких містах, на війні – щоб зупиняти кровопролиття. Тоді я ще не розумів, що це означає

Минуло 8 років. І 2015 року духовний батько Євгена – Віктор Шпоть, який тоді був капеланом 110 ОМБР ВЧА 40-07, запропонував йому їздити на фронт капеланом:

Слава Господу, уже 10 років на війні я можу доносити до людей слово про жертву Ісуса Христа. Слово про те, що Він віддав життя за кожного з нас, що Він нас благословляє, що Він нас любить, що тільки Він може нам надати і надасть перемогу над ворогом

Ісус пішов на Хрест, "щоб ми збагатились його нищєтою"

Чому Ісуса Христа люди розіп'яли?

Це був досконалий Божий план. Щоб люди прийшли до Бога й повернулись до Бога – батько віддав свого єдинородного сина. Писання каже:

Ібо так полюбив Бог світ, що віддав свого сина єдинородного, даби усякий, віруючи в нього, не загинув, но мав вічне життя

Навіть первосвященник сказав:

Краще одна людина загине та постраждає, ніж постраждає і загине увесь народ

Це було заплановано ще до створення миру.

Ісус повинен був піти на хрест, щоби узяти на хрест Голгофський усі наші немочі, захворювання та прокляття. І щоб ранами його ми зцілились і збагатились його нищєтою

– оце все каже Святе Письмо.

Щоби повернути людину до Бога, отець віддав сина – за людей, за кожну людину, за кожні її гріхи, за кожне життя. Бог-Отець віддав свого сина, даби повернути людей до себе.

Але ж цей злочин вчинили люди – чому люди зробили такий вибір?

Релігійні лідери, фарисеї та садукеї бачили в Ісусі Христі загрозу – загрозу для своєї влади та тих речей, які вони нав'язували людям. Тому вони вирішили розіп'яти Його на хресті.

І то було невиправдане звинувачення. Адже в ті часи смертна кара призначалась тільки від римлян і тільки за вбивство.

А Ісус нікого не вбивав. Ще його звинувачували в богохульстві

Римляни, не розуміючи того, виконали Божий план.

Понтій Пілат не бажав його розіп'яти. Коли Пілат звернувся до Ісуса і сказав:

Чи не в моїй руці твоє життя?

То Ісус йому відповів:

Тобі дана ця влада. Якщо б вона тобі не була дана – ти нічого не міг би вдіяти

Чому ми вклоняємось знаряддю тортур?

Чому ми маємо символом Божественного захисту Хрест, який у своїй суті є знаряддям тортур і страждань?

Тому що це було заплановано. Заздалегідь. Щоб Син пішов на Хрест. Щоб Син покинув своє житло – Небеса, спустився на землю, народився в жінки, прожив життя, як людина, і вмер, як людина. Але він був на 100% Бог і на 100% людина.

Якщо ми заглянемо в історію, то хрест римляни взяли у персів та карфагенян. Це розп'яття ще використовувалось за Спартака: на ньому страчували тих, хто пішов проти імперії.

Люди, розіпнуті на хресті, страждали від декількох годин до кількох днів. Причинами їх смерті були асфіксія, виснаження, зневоднення та інфекція. На розп'ятті людині, щоб зробити вдих (тому що під вагою тіла грудна клітка стискалась, від чого людина задихалась) – потрібно було спиратися на свої ноги та виправляти коліна з пробитими ногами

Це було жорстоке знущання. І це все переніс наш Господь Ісус Христос. І це все було заплановано. Ще пророк сказав:

Ми думали, що він був наказуєм, але він поніс на собі всі наші страждання та усі наші немочі. За задумом батька

Що насправді Хрест уособлює для людей згідно з Божественним задумом?

Ісус Христос добровільно пішов на Хрест. Ісус Христос: хрест – Христос, тобто висів на Хресті. Зараз у нас, християн – це символ того, що Ісус страждав та вмер на Хресті.

Спустився в пекло, проповідував там тим, хто загинув при потопі. Забрав у диявола ключі від пекла та смерті. Воскрес. Тим самим він переміг смерть і дарував нам вічне життя

Хрест – це місце страждань, Хрест – це місце перемоги.

До Ісуса люди для спокути гріхів віддавали на вбивство чисту тварину

Правильно вважати вчинок Ісуса Христа подвигом чи жертвою?

Якщо б наш Ісус Христос, наш Господь, не пішов на Хрест добровільно, не віддав своє життя, не був катованим, не був вбитим і не воскрес – ми б не змогли спілкуватись, бути в родині Божій і в кінці життя земного піти на небо

Самопожертва Ісуса Христа надає нам змогу йти на небо і дає нам надію і віру, що ми будемо жити вічно.

На подвиг душі своєї Він буде дивитися із задоволенням. Через пізнання його він – праведник, раб мій – виправдає багатьох і гріхи їхні на собі понесе

Ісус Христос віддав своє досконале життя, щоб викупити нас перед Батьком. У ветхозавітні часи, якщо людина грішила – то вона йшла до священника, брала із собою чисту, не хвору, не хрому тварину й розповідала священнику свої гріхи чи гріх.

Священик вбивав цю тварину – і тим самим кров'ю омивав гріхи цієї людини. Це треба було робити кожен раз при гріхах. Це було недосконалим

Ісус Христос єдиний раз віддав своє безгрішне життя. Він народився від Святого Духа, тому в ньому не було гріха. Але в кожної людині від народження гріх є. Це наш спадок від Адама та Єви. І людина неспроможна своїми зусиллями проти цього нічого вдіяти. Так, гріх живе в кожній людини.

Ісус Христос своєю жертвою надав нам путь – щоб ми через віру в Ісуса Христа прийняли його жертву у своє життя. Повірили в те, що Господь Ісус жив, умер і воскрес на третій день в наше виправдання

Якщо ми у це віримо та приймаємо це своєю вірою, тоді в нашому житті діє жертва Ісуса Христа. Саме віра в жертву Ісуса Христа і прийняття її надає нам спроможність бути у Божій сім'ї, наслідувати вічне життя та всі ті благословення, які дає нам Ісус Христос. Амінь.

"Мене гонять – і вас будуть гнати", – Ісус Христос

Коли ви особисто думаєте про вчинок Христа, що вас найбільше зворушує або відкривається по-новому з роками?

Наша планета Земля має в радіусі тисячі кілометрів. Наша Сонячна система – багато мільйонів кілометрів. Наша галактика вимірюється у світових роках. Ніхто не знає з людства, скільки світових років у нашому Всесвіті.

Телескопи надають нам можливість бачити Всесвіт, який є лише видимим Всесвітом. Ніхто не знає, наскільки він великий. Замисліться над тим

І Біблія каже, що із уст Божих виходять зірки. Написано у Святому Письмі, що Бог створив Всесвіт. Тому Всесвіт не вміщає Бога. Бог великий, всемогутній, і настільки великий – що ми у своєму розумі навіть не можемо цього уявити.

І цей великий, всемогутній і люблячий Бог віддав своє життя за кожного з нас. Він –Той, хто створив нас, створив Всесвіт, створив усе, що існує, надав нам подих життя, надав нам частинку себе – і пішов добровільно на Хрест заради кожного з нас.

Це не просто зворушує, це не вміщається у наш мозок. Він, праведник, віддав життя за грішників – знаючи, що його розіпнуть, знаючи, що на нього будуть плювати, що його зрадять, що від нього відвернуться

Він все це знав заздалегідь. І він все одно пішов на хрест. Добровільно. І це зворушує.

Чи означає ця подія для християн, що страждання є необхідною умовою для духовного зростання, а любов має бути жертовною?

Апостол Павло писав:

Ми є спадкоємцями Божими – якщо з ним страждаємо, щоб із ним прославитися

Також апостол Павло писав такі слова:

У немочі – я потужний

Господь Ісус сказав:

Мене гонять – і вас будуть гнати

Так же Господь казав:

Дружба з цим миром – вражда проти Бога

Ще Писання каже:

Хто зі мною не збирає – той розточає

Людину, яка вірує в Ісуса Христа, світ не приймає. Закони світу – це не закони Бога. Бог є досконалим. І досконале життя лише на небі є. І ті гоніння, які бувають на християн по усьому світу – це і є Писання. Слава Господу, що наша країна християнська – що ми можемо проповідувати Христа і нести Його Слово в нашій країні.

Якщо людина переживає свій важкий період, чи може вона знайти опору в історії Ісуса Христа?

Я вважаю, що людина може знайти опору в стосунках з Ісусом Христом

Адже тільки Святий Дух (Біблія каже: Батько, Син та Дух Святий) у спілкуванні в таємній кімнаті може надати віру, поміч, силу, щоб пройти деякі труднощі.

Тільки на Господа ми можемо уповати та в Нього прохати допомоги. У Нього прохати премудрості для ведення бойових дій. У Нього прохати захисту. У Нього прохати вічного життя. Вірити в те, що Він віддав своє життя. І вірите в те, що якщо ми віримо в Його жертву та приймаємо її – ми йдемо на небо.

І я бачу, і бачив, і я вірю, що буду бачити стільки багато чудес: як люди не загинули. Прилетіло 3 КАБа, 5-6 будинків зруйнованих, з-під завалів діставали людей – і не одна людина не загинула! Це свідоцтво Слави Божої

Ми з колегами-капеланами вже декілька разів "запізнилися" на прильоти КАБів. Це всі такі події ще спробуй позгадувати: а інші роки війни, а інші бригади, а інші батальйони!.. А в моєму житті це з 2015-го.

Слава нашому Господу, Ісусу Христу, що Він нас захищає, що Він нам надає цю можливість бути в родині Божій і наслідувати вічне життя. Усіх з Пасхою – Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Амінь! Слава Україні та героям слава!

На честь свята МЕТА приєднується до привітань та пропонує вам підтримати поранених військових 110 ОМБр імені Марка Безручка, у якій служить капелан – посилання на монобанку.

Фото: особистий архів капелана Євгена, Михайлівський Золотоверхий собор, Рexels.