Материнство без пологів: жінки витрачають статки на реалістичних ляльок і просять не засуджувати

Дорослі жінки витрачають до 27 000 доларів на гіперреалістичних ляльок-немовлят, які воркують, п'ють і навіть “дихають”. При цьому вони наполягають на тому, що не варто їх засуджувати за те, що вони ставляться до своїх дітей як до справжніх.

• З колиски — до еліти: родина інвестує 239 958 доларів у джентльменське майбутнє немовляти

Деталі

Після доставки такої “дитини” до “батьків”, зазвичай відбувається урочисте “відкриття коробки”. Іграшки прибувають загорнутими в целофан, з підгузком на голові, сповитими в ковдру та із сертифікатом автентичності від виробника. Часто вони виготовлені кваліфікованими художниками.

Ляльки, виготовлені з вінілу або силікону. Розфарбовують їх вручну. Вони мають особливості, які роблять їх неймовірно реалістичними — від милих зморшок і складок до “дихальних апаратів” на батарейках, людського волосся і аромату дитячої присипки.

48-річна колекціонерка та художниця-реборн Зої Міллер з Бері-Сент-Едмундс пояснює, що більшість власників нарощують ентузіазм і бажають не бачити обличчя своєї нової ляльки до останньої миті. Виходить справжня коробка радості, адже ви не розгортаєте дитину за один раз, ви спочатку дивитеся на ніжки, потім милуєтеся ручками, ручками... і останнім робиться розкриття обличчя.

Мати шістьох дітей, яка хворіє на розсіяний склероз, демонструє десять своїх найцінніших ляльок-реборнів, а “більше десяти” зберігається в шафі в будинку, який вона ділить зі своєю партнеркою Анною. Вона керує некомерційною компанією “Маленькі дива” від Зої Міллер, яка дарує ляльок-реборнів тим, хто їх потребує, зокрема тим, хто пережив втрату вагітності або дитини.

Міллер коментує новину цього тижня про те, що 23-річна шотландка Кіра Казінс нібито використала фальшиву дитину, щоб переконати свого партнера, друзів та родину, що вона народила. Вона вважає, що люди не повинні засуджувати цю жінку. Вона її не виправдовує, проте розуміє, що є причина, чому вона це зробила.

Колекціонерка ляльок-реборнів Міллер, яка має шістьох справжніх дітей віком від 17 до 32 років та семеро онуків, каже, що, як захисниця людей, які колекціонують ляльки, вона часто стає мішенню для знущань. Їй казали, що її потрібно замкнути в психіатричній лікарні, а ще багато поганих речей, які їй не хотілось би повторювати.

29-річна Джесс Елліс, у колекції якої є 15 ляльок-реборнів, каже, що використовує їх, щоб “практикуватися” у вихованні дітей, і хвилюється, що скандал з фальшивими дітьми призведе до ще більшого зловживання колекціонерами ляльок. Вона вперше почала виготовляти та колекціонувати гіперреалістичних ляльок у 2020 році після боротьби із синдромом полікістозних яєчників, яка призвела до труднощів із зачаттям. Вона вважає, що Казінс психічно хвора, і хвилюється, що її дії можуть зашкодити іміджу тих, хто любить ляльок-реборнів. Вона зазначає: “Люди думають, що ми вважаємо їх справжніми, і що ми намагаємося обдурити нашу родину та друзів, але це зовсім не так”.

Зоя Міллер зазначає, що здебільшого ляльок купують жінки, проте часом серед покупців є і чоловіки. Є і люди, які втратили дітей або не можуть їх мати. Є і цілком особливі історії. 38-річна мати трьох дітей Шарма Кросс із Саффолка цього тижня отримала свою першу реборн-дитину після того, як п'ять років тому отримала двох для своєї 21-річної доньки Тітч, яка страждає на аутизм. Реалістичні іграшки допомогли дівчинці побороти тривожність та тіки.

Ті, хто тримає в руках реборнів, часто повідомляють про непереборне відчуття спокою та підвищеного самопочуття, називаючи ляльок еквівалентом “ковдри для дорослих”. Психолог доктор Луїза Годдард-Кроулі каже, що існують вагомі наукові докази, що підтверджують ці почуття. З точки зору нейронауки, ланцюги, що керують турботою та приналежністю, є жорстко запрограмованими. Такі гормони, як окситоцин і дофамін, створюють внутрішні петлі зворотного зв’язку, які роблять поведінку, що виховує, корисною, навіть коли цей досвід уявний або симульований.

Експертка розповідає, що ляльки-реборни зазвичай використовуються свідомо як спосіб знайти розраду. Вони дозволяють людям заспокоїти систему прихильності та регулювати нервову систему за допомогою сенсорних сигналів, таких як вага, тепло та дотик. Більшість людей, які ними користуються, повністю усвідомлюють, що лялька не справжня, але вважають акт турботи заспокійливим. Коротше кажучи, це не стільки марення, скільки природний потяг мозку до пошуку зв’язку, передбачуваності та регулювання через виховання. Однак випадок Кіри Казінс зовсім інший, вважає доктор Луїза Годдард-Кроулі.

Раніше ми писали про те, чи зростає кількість ДТП після переведення годинників. Представники страхових компаній поділилися красномовною статистикою.