Стародавнє поховання містило в собі рідкісне генетичне захворювання
Що відомо про "обійми" довжиною у 12 тисячоліть
Стародавнє поховання містило в собі рідкісне генетичне захворювання/Фото: University of Vienna
-
Генетичний аналіз останків із печери Гротта дель Роміто в Італії підтвердив, що поховані 12 000 років тому жінки були матір'ю та донькою.
-
У доньки виявили акромезомелічну дисплазію типу Мароте — це найдавніший задокументований випадок цієї рідкісної генетичної хвороби в історії людства.
-
Дослідження довело, що доісторична громада дбала про дівчину з фізичними обмеженнями, забезпечуючи її харчуванням та підтримкою до підліткового віку.
Понад 12 000 років тому, у суворі часи льодовикового періоду, дві жінки були поховані разом у вічних обіймах. Їхні рештки знайшли ще у 1963 році під час розкопок у печері Гротта дель Роміто, що на півдні Італії. Відтоді науковці намагалися зрозуміти, ким були ці люди та чому вони мали незвично низький зріст, що помітно вирізняв їх з-поміж інших представників їхньої популяції.
Деталі
Завдяки стрімкому розвитку сучасних генетичних методів, група європейських дослідників змогла повернутися до вивчення цієї пари. Використовуючи стародавню ДНК, яку вдалося витягти з лівого внутрішнього вуха кожної особи, вчені нарешті отримали відповіді на питання, що залишалися відкритими протягом десятиліть. Це дослідження стало справжнім проривом у розумінні життя доісторичних людей.
Аналіз підтвердив, що обидві особи були жінками та мали перший ступінь споріднення. Найімовірніше, це були мати та її донька. Таке відкриття перетворює звичайне поховання на унікальний сімейний генетичний випадок, який дозволяє простежити спадковість певних ознак через покоління у далекому минулому.
Найбільш вражаючим результатом стало діагностування у молодшої жінки акромезомелічної дисплазії типу Мароте (АМДМ). Це надзвичайно рідкісне генетичне захворювання, яке суттєво впливає на ріст і формування кісток. На сьогодні це найдавніший задокументований доказ існування цієї хвороби в історії людства.
Хвороба АМДМ виникає через мутації в гені NPR2, який відповідає за вироблення білка, необхідного для нормального росту скелета. У дівчини було виявлено дві нефункціональні копії цього гена – по одній від кожного з батьків. Це призвело до значних фізичних змін та обмеженої рухливості, що робило її життя у тогочасному світі надзвичайно складним.
Водночас старша жінка, ймовірно мати, також мала мутацію в цьому ж гені, але лише в одній копії. Це пояснює її дещо менший, ніж зазвичай, зріст, хоча вона і не мала таких виражених симптомів, як її донька. Цей випадок наочно демонструє, як один і той самий генетичний дефект може по-різному проявлятися навіть у межах однієї невеликої родини.
Для дівчини, що жила в громаді мисливців-збирачів, її стан був серйозним викликом. Обмежений діапазон рухів у руках та ліктях заважав виконувати повсякденну роботу та долати великі відстані під час міграцій. Однак результати аналізу показують, що, попри фізичні обмеження, вона отримувала належний догляд і підтримку.
Дослідники зауважили, що дівчина дожила до пізнього підліткового віку, а її раціон не відрізнявся від харчування інших членів групи. Це свідчить про те, що стародавнє суспільство не покидало слабких членів громади, а навпаки – допомагало їм адаптуватися до складних умов навколишнього середовища, проявляючи турботу та емпатію.
Хоча причини їхньої одночасної смерті й досі залишаються нез’ясованими, сам факт їхнього спільного поховання в обіймах є потужним символом сімейної любові. Ця історія підтверджує, що рідкісні генетичні хвороби супроводжували людство протягом усієї історії, а здатність піклуватися про ближнього виникла задовго до появи перших цивілізацій.
Вивчення таких стародавніх випадків допомагає медикам та антропологам краще розуміти природу генетичних відхилень сьогодні. Історія родини з Гротта дель Роміто нагадує нам, що людська підтримка та сімейні зв’язки є незмінними цінностями, які проходять крізь тисячоліття, залишаючись основою нашого виживання.
Раніше ми писали про цікаву навичку гусениць. У світі природи виживання часто залежить не від сили, а від хитрості. Нове міждисциплінарне дослідження вчених з Уорікського (Велика Британія), Туринського (Італія) університетів та польського Інституту лісових досліджень виявило неймовірний механізм.
Схожі новини:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
