Ті, кого вважали втраченими: рідкісні кити повертаються в океан

Північноатлантичні гладкі кити, які понад століття балансували на межі зникнення, демонструють перші обережні ознаки відновлення.

• Не така вже й допомога: чому бортпровідники не люблять вашу ввічливість

За даними Північноатлантичного консорціуму з охорони китів, у 2024 році чисельність виду збільшилася трохи більш ніж на 2% порівняно з 2023 роком – це вісім новонароджених китенят, що доводить загальну кількість особин до приблизно 384. Хоча зростання поки що невелике, воно дає вченим і захисникам природи підстави для обережного оптимізму: з 2020 року популяція північноатлантичного гладкого кита зросла більш ніж на 7%.

Історія цього виду є нагадуванням про крихкість життя в океані та людський вплив на нього. Північноатлантичні гладкі кити отримали свою назву від того, що історично їх вважали “правильними” об’єктами мисливства: до початку 1890-х років на вид полювали майже до повного зникнення. Сьогодні вони охороняються, але загрози не зникли: кити продовжують страждати через зіткнення з суднами та через заплутування в рибальських снастях.

Цього року не було зафіксовано жодної загибелі північноатлантичних гладких китів, однак багато з них мають травми або поганий стан здоров’я, а народжуваність знизилася. Невелике збільшення оцінки популяції у поєднанні з відсутністю виявлених випадків смертності та меншою кількістю задокументованих травм, ніж у попередні роки, вселяє обережний оптимізм щодо майбутнього виду, але разом з тим, це ще не означає, що треба переставати працювати над результатом.

Одна з головних проблем, як ми вже згадали – це заплутування в рибальських снастях. Відомо, що приблизно чверть популяції північноатлантичних гладких китів у США та Канаді щороку зазнає заплутування, а близько 85% тварин були заплутані принаймні один раз. Виявлення заплутаних китів є складним завданням, яке вимагає двох речей: щоб люди спостерігали за цим, і щоб кити були присутні саме в тих місцях і в той час, коли відбуваються спостереження.

Щоб зменшити смертність та травматизм китів, науковці й захисники природи застосовують різні тактики: тимчасові зони, вільні від рибальства, і перехід на безканатне рибальське спорядження. Однак такі програми вимагають підтримки місцевих громад і рибалок, що сповільнює результат.

Попри позитивні сигнали, науковці та охоронці природи наполягають на пильності: кити повинні продовжувати плавати, і люди повинні створити для цього безпечніші умови. Підтримка заходів щодо зменшення зіткнень із суднами, впровадження рибальського спорядження, що не заплутує, і посилення моніторингу популяції залишаються ключовими кроками, які здатні визначити, чи перетвориться нинішнє невелике відновлення на стабільне довгострокове відновлення виду.

Посеред океану стоїть готель, до якого можна дістатися лише вертольотом або човном, а поруч із ним плавають акули. Колись це була морська платформа, а тепер – місце, де туристи шукають спокій, ізоляцію й порцію адреналіну. Кажуть, що це найнебезпечніший і водночас найзахопливіший готель у світі!