Сенсація під мікроскопом: пляма зі ставка довела, що вчитися можна і без мозку

Десятиліттями ми вважали, що здатність пов’язувати причину і наслідок — це привілей істот із нервовою системою. Проте крихітна одноклітинна істота Stentor coeruleus, яка живе на дні звичайних ставків, щойно зруйнувала цей міф. Дослідження Гарвардського університету продемонструвало, що мікроб може навчатися і без мозку!

• Археологи розшифрували договір оренди землі віком 2200 років

Stentor coeruleus подібний на трубочку завдовжки 1 мм. На одному кінці тіла у нього є якір, який називається кріпленням до поверхні ставка, а іншому є вії для фільтрації їжі. Коли істота відчуває, що попереду є якісь перешкоди чи, наприклад, наближається хижак, то вона перетворює своє тіло на кулю. Для дослідження експерти взяли кілька десятків клітин S. coeruleus у чашках Петрі та залишили їх відстоюватися на кілька годин перед експериментом. Тоді вони постукували на дно чашки. І чим більше постукувань було, тим менше клітин реагувало на них. Тобто, вони адаптувались до стресу та більше не сприймали це як загрозу для свого життя.

Далі вони провели спарювання. Клітини отримували слабке торкання, а через секунду — сильніше. Тривав цей процес кожні 45 секунд. Саме стільки часу потрібно, щоб клітини розтягнулися після скорочення. Отже, після 10 спроб пари клітин одразу скоротилися, однак реакція зменшувалась з повторними спробами.

Вчені встановили: окремі клітини можуть реалізовувати нетривіальні алгоритми навчання.

Численні подібності між цими клітинами та нейронами нашого мозку натякають на можливість того, що наш мозок все ще може використовувати деякі з тих самих механізмів навчання, які вперше розвинулися в окремих клітинах

Раніше ми писали про те, що вчені виявили багатоклітинний організм, який перебував у замороженому стані з пізнього плейстоцену. Йому близько 24 тисячі років. Фахівці запевнили, що не мають змоги оживити мамонтів чи інших великих тварин.