Виявлено носія найдавнішої відомої в світі чуми! Ви будете здивовані
Вчені з’ясували, хто міг поширювати чорну чуму 2000 років тому
Вчені вперше знайшли переносника чуми бронзового віку серед домашніх тварин
Чума, що лютувала у Євразії протягом 2000 років задовго до Середньовічної Чорної смерті, досі виявлялася лише в людських останках. Десятиліттями залишалося незрозумілим, як чума бронзового віку так широко поширилася.
У рамках масштабного дослідження міграції людей і тварин із Близького Сходу через Євразію, група археологів вивчала фрагменти ДНК, виявлені у кістках і зубах великої рогатої худоби, кіз та овець бронзового віку. Оскільки давні зразки ДНК тварин сильно фрагментовані та забруднені, археолог Тейлор Гермес (Університет Арканзасу) пояснює, що це створює складну генетичну суміш, але водночас дає можливість шукати патогени.
Один із патогенів, знайдений Гермесом та його колегами в останках одомашненої вівці віком 4000 років (археологічна ділянка Аркаїм, Південний Урал, Росія), змусив їх зупинитися. На одному із зубів було виявлено ДНК бактерії чуми, Yersinia pestis (Чумна паличка). Це був давній штам, який ще не міг заражати бліх, як це відбувалося пізніше в Середні віки.
Оскільки чумна паличка тоді не використовувала бліх як переносника, археологи не розуміли, як чума поширилася серед людей. Генетичні сліди ідентичного штаму чуми знаходили в тілах померлих людей, розташованих за тисячі кілометрів один від одного.
Це перше свідчення походження бактерій, виявлених у нелюдської тварини з епохи пізнього неоліту та бронзового віку. Робота, результати якої були опубліковані у препринті, пройшла рецензування.
Легко уявити, як одомашнена вівця, що пасеться у євразійському степу, могла зіткнутися з дикою твариною-носієм бактерій, не захворіти від них, але поширити інфекцію між стадами та пастухами. Хоча дослідники не виключають передачу інфекції від людини до овець.
«Річ була не лише у переміщенні людей. Наші чумні вівці дали нам прорив. Зараз ми розглядаємо це як динамічну взаємодію між людьми, домашньою худобою та поки що не ідентифікованим «природним резервуаром» для цього, яким можуть бути гризуни на луках євразійського степу або перелітні птахи», — каже Гермес.
Відстеження ДНК древніх патогенів у тварин є складним завданням, оскільки їхні останки зазвичай зберігаються гірше. Крім того, люди схильні уникати вживання в їжу хворих тварин, а ті зразки, що знаходять, часто є залишками людської їжі, тобто були приготовлені (що руйнує ДНК).
Ця знахідка цікава, оскільки Аркаїм пов'язаний із синташтською культурою, відомою створенням бронзової зброї, верховою їздою та поширенням генів. Сліди цього штаму чуми також були виявлені у людей цієї культури. Коли заражені вівці ще жили, синташта тільки починали розширювати свої стада, що могло збільшити ризик зараження від диких тварин.
Автори зазначають, що одного геному недостатньо для відновлення повної картини екології чуми, і її резервуар «залишається відкритим».
Редакція meta.ua раніше повідомляла, що вчені взяли зразки вічної мерзлоти, що постійно замерзла з часів плейстоцену (2,6 млн – 11,7 тис. років тому), у Сибіру для експерименту. Після того, як з цього ґрунту вилучили заморожених коловраток віком близько 24 000 років (згідно з радіовуглецевим аналізом), їх обережно розморозили. А далі...
Ще новини за темою, які можуть зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
