Артем Мілевський різко засудив мовчання ексодноклубників з Білорусі

Останніми днями на тлі повномасштабного вторгнення росії ситуація на українсько-білоруському кордоні знову різко загострилася. Президент України Володимир Зеленський висунув жорсткі вимоги до режиму Лукашенка щодо демонтажу ворожих ретрансляторів, які активно допомагають окупантам наводити ударні дрони на мирні міста. У відповідь на це місцеві білоруські медіа передбачувано вибухнули хвилею істерики та погроз. У цей напружений час відомий український ексфутболіст, уродженець Мінська Артем Мілевський дав ексклюзивне інтерв'ю прямо з української столиці.

• Ідеально! Мілевський показав, під яку закуску дивиться матчі чемпіонату світу

Деталі

Колишній нападник відверто розповів про своє ставлення до жахіть війни, оцінив регулярні російські вояжі зірки футболу Олександра Глєба та поділився гірким розчаруванням у мовчазних білоруських спортсменах.

Позиція Мілевського щодо війни та життя в Києві

Для Артема, як і для мільйонів українців, реалії щоденних обстрілів стали суворим випробуванням, яке кардинально змінює світогляд. Відповідаючи на запитання журналістів про те, як він, будучи уродженцем Білорусі, реагує на останні гострі політичні події, Мілевський був максимально відвертим.

«Київ — це мій дім»

Ексфутболіст зізнається, що політики йому вистачає сповна, і він щиро сподівається на те, що лідери держав зможуть знайти вихід із цієї безпрецедентної кризи. Артем підкреслює своє абсолютне неприйняття насильства та кровопролиття.

«Я не люблю насильство, не люблю війни, не люблю все це. Ми тут, в Україні, відчуваємо це жахіття вже не один рік, постійно живемо під обстрілами і не знаємо, чи настане завтра. Люди сидять по під'їздах, хтось у метро, хтось в укриттях», — емоційно розповідає Мілевський.

Попри всю небезпеку, він не збирається залишати столицю України. Його рішення залишається непохитним: «Київ — це мій дім, і я буду тут до кінця». Артем наголошує, що ніколи й нікому не побажав би пережити той терор, з яким щодня стикаються українці. У розмовах зі своєю мамою, яка проживає в Білорусі, він постійно повторює єдину фразу: «Дай Боже, щоб ви з цим не зіткнулися і не відчули цього».

Реакція на пропаганду та поведінку білоруських зірок

Окремою темою розмови стала реакція інформаційного поля Білорусі на заяви української влади та, що більш болісно для Артема, реакція його колишніх футбольних товаришів на трагедію в Україні.

Невідомий Азарьонок

Коли зайшла мова про ультиматум Володимира Зеленського Олександру Лукашенку та істеричні випади місцевих пропагандистів, зокрема Григорія Азарьонка, який почав поливати президента України брудом, Мілевський не стримав іронії.

«А що це за ноунейм? Чесно, я навіть не знаю, хто такий Азарьонок, тому думаю, що його слова не потрібно сприймати всерйоз, а тим паче цитувати», — відрізав спортсмен, давши зрозуміти, що рівень білоруського рупора пропаганди не заслуговує на жодну увагу адекватних людей.

Розчарування в Олександрі Глєбі та колегах

Особливо гостро пролунав коментар Мілевського щодо дій відомих білоруських футболістів. Журналісти згадали Олександра Глєба — зірку світового рівня, який грав за лондонський «Арсенал» та каталонську «Барселону». Попри європейський бекграунд, Глєб регулярно їздить до Росії та бере участь у виставкових матчах на території країни-агресора.

Мілевський вважає, що ситий голодного ніколи не зрозуміє: «Поки вони самі на собі не відчують те, що ми переживаємо в Україні, вони цього не зрозуміють. Усі ж дивляться мої сторіс, які я записую з Києва, усі ті хлопці, з якими я грав на одному футбольному полі. Але мені мало хто з них написав».

Втрачені зв'язки у рідному Мінську

Спортсмен не приховує, що досі любить Мінськ, адже там живе його родина. Проте війна розставила жорсткі акценти у стосунках із земляками. Артем з болем констатує: окрім батьків та сестри, йому вистачить пальців однієї руки, щоб перерахувати тих мінчан, з ким він готовий сісти за один стіл. «На жаль, така реальність. Ось моя вам відповідь!» — підсумував екснападник.

Шлях Мілевського від мінського юнака до легенди Києва

Щоб глибше зрозуміти, чому слова Артема Мілевського мають таку вагу в українському суспільстві, варто згадати його унікальний спортивний та життєвий шлях. Його біографія — це історія величезного таланту, гучних скандалів, феноменальних злетів та щирої любові до футболу.

Перші кроки та переїзд до України

Артем народився 12 січня 1985 року в Мінську. Свої перші кроки у великий спорт він робив у місцевій ДЮСШ «Зміна». Проте його неабиякий потенціал швидко помітили скаути, і ще юнаком, у віці 15 років, він переїхав до Києва на запрошення Павла Яковенка — тренера академії київського «Динамо». Тоді ж розпочалася епопея зі зміною громадянства. Бажання Артема грати за збірну України викликало шалений опір з боку білоруської федерації футболу, але за втручання тодішнього президента ФФУ Григорія Суркіса та особисто Йозефа Блаттера юнак отримав український паспорт.

Золоті роки у київському Динамо

Період виступів за «Динамо» (Київ) з 2002 по 2013 рік став справжньою золотою ерою в кар'єрі Мілевського. Він перетворився на лідера атак, ставав найкращим бомбардиром чемпіонату України та кілька разів здобував золоті медалі першості. Його техніка, вміння притримати м'яч та нестандартне мислення на полі захоплювали вболівальників. Він забивав у Лізі чемпіонів мадридському «Реалу» та був справжнім жахом для захисників багатьох європейських грандів.

Виступи за національну збірну України

У складі національної збірної Мілевський провів 50 матчів. Його дебют на дорослому чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині увійшов в історію. Саме Артем у серії післяматчевих пенальті в 1/8 фіналу проти Швейцарії виконав легендарний удар у стилі «Панєнки», продемонструвавши сталеві нерви 21-річного дебютанта. Цей удар досі вважається одним із найяскравіших моментів в історії українського футболу.

Життя після великого спорту

Після відходу з «Динамо» кар'єра гравця нагадувала американські гірки. Він встиг пограти в Туреччині, Хорватії, Румунії, Росії, Білорусі (де навіть став чемпіоном країни у складі «Динамо-Брест») та завершив професійні виступи в українському «Минаї». Сьогодні Мілевський активно розвиває власні медіапроєкти, веде блоги та часто виступає експертом.

Попри складну ситуацію в країні та постійний стрес від тривожних новин, колишній нападник намагається знаходити час для відновлення моральних сил у колі найближчих людей. Днями зірка українського футболу поділився зі своїми підписниками в Instagram атмосферними світлинами з відпочинку. Свої вихідні Артем провів у компанії найкращого друга та незмінного партнера по золотому складу «Динамо» — Олександра Алієва, вкотре довівши, що їхня легендарна дружба залишається міцною попри будь-які життєві випробування.