Маркетинг проти науки: що насправді ховається за терміном "без олії" у догляді за шкірою
Для кого справді потрібен догляд без олії?
Маркетинг проти науки: що насправді ховається за терміном "без олії" у догляді за шкірою / Фото: Pexels
Погодьтесь, що маркування “без олії” на косметиці виглядає як обіцянка чистої, некомедогенної формули для жирної чи проблемної шкіри. Але в час, коли споживачі уважно читають склад, стежать за дерматологами та косметологами, виявляється, що цей термін значно більш розмитий, ніж здається на перший погляд. Ми впевнені, що більшість із вас навіть до кінця і не розуміють, що саме робить продукт “безолійним”, і чи можна довіряти цьому маркуванню. Щоб розкласти все по поличках, до розмови залучили двох експертів: провідну дерматологиню та косметологиню з глибокими знаннями в догляді за шкірою.
Косметологиня Джинджер Кінг називає позначку “без олії” суто маркетинговим терміном. За її словами, з технічного погляду цього маркування достатньо дотриматися формально: якщо в INCI-списку інгредієнтів немає “oil”, то бренд уже може заявляти, що продукт “без олії”. Однак на практиці це вводить споживачів в оману. У формулах можуть бути, наприклад, силіконові ефіри, які мають маслянисту текстуру, але не містять у назві слова “олія” і при цьому сприймаються покупцями як щось абсолютно легке й нежирне.
Відомо про один випадок у 2020 році, коли одна жінка подала колективний позов, стверджуючи, що кілька продуктів від Johnson & Johnson, Walgreens-Boots, L’Oréal, Maybelline та ELF неправдиво рекламувалися як “без олії”. Уже у 2021 році та сама позивачка звернулася до суду з новим позовом, цього разу проти Clinique, з тим самим аргументом.
Сертифікована дерматологиня Джулі Руссак пояснює, що історично термін “без олії” описував формули, які не містили оклюзивних або комедогенних олій. Їхнє завдання було простим: не провокувати закупорення пор і надмірний блиск шкіри. Але з часом це визначення стало надто спрощеним, а фокус змістився, бо сьогодні важливіше не те, чи містить формула олію формально, а те, як її ліпідні компоненти взаємодіють із природним складом шкіри.
У чому ж виникає плутанина? Кінг пояснює: якщо у списку INCI напряму зазначена “oil” (наприклад, mineral oil — мінеральна олія), продукт не повинен позиціюватися як “без олії”. Руссак додає, що багато ліпідів рослинного походження, як-от олія жожоба чи олія насіння соняшнику, імітують власне шкірне сало і є некомедогенними. Найважливішим тут є не те, з чого інгредієнт зроблений, а його молекулярна структура та сумісність зі шкірою. Сучасний підхід зосереджений на біоафінності, тобто чи здатен компонент інтегруватися зі шкірним бар’єром і підтримати його регенеративну функцію, а не лише на “етикетці” про походження інгредієнта.
Окремий “сіра зона” – це сквалан. Він формально вважається ліпідом, що може бути отриманий з олії, але не є типовою олією у звичному сенсі. Парадоксально, але засоби з такими інгредієнтами можуть бути корисними навіть для жирної шкіри. За словами Кінг, догляд без олії зазвичай орієнтується на людей із жирною, комбінованою та схильною до акне шкірою, які бояться “додаткового жиру”, але потребують зволоження. Вони часто обирають сироватки на водній основі з активами лише для гідратації. Маркетологи, просуваючи “oil-free”, здебільшого апелюють саме до страху людей зі схильністю до акне наносити додаткові жири на обличчя.
Кому ж насправді можуть бути корисні засоби догляду без олії? За словами Руссак, пацієнти з вираженим надмірним виробленням шкірного сала, акне або запальними станами, як-от розацеа, можуть виграти від формул, що не містять важких оклюзивів або певних мінеральних олій. Водночас у своїй практиці, особливо в регенеративній дерматології, вона часто бачить іншу картину: “безолійний” догляд не завжди потрібен. Багато людей із висипаннями мають порушений захисний бар’єр шкіри, а у таких випадках відновлення балансу за допомогою правильно підібраних ліпідів і керамідів здатне заспокоїти запалення та покращити функцію шкіри загалом. Мова йде не про повне усунення всіх олій, а про повернення шкірі гомеостазу.
Ніжний макіяж може легко перетворитися на неприємність, якщо очі починають сльозитися чи свербіти. Офтальмологи попереджають: деякі звичні косметичні засоби здатні провокувати сухість і подразнення, навіть якщо ви користуєтесь ними роками. Утім, існують формули, які вважаються значно безпечнішими – головне знати, що шукати на етикетці.
Ще новини на тему, що можуть зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
