Дитяча звичка під мікроскопом: як дихання ротом пов’язують із поведінковими проблемами
Фахівці розділяють факти й вигадки
Дитяча звичка під мікроскопом: як дихання ротом пов’язують із поведінковими проблемами/Фото: pexels
Проведіть п'ять хвилин у TikTok чи Instagram, і ви почуєте, що відкритий рот вашої дитини вночі стоїть за кожною проблемою в її житті. Інфлюенсери наполягають, що дихання ротом таємно винне в “поведінці з гіперактивністю та дефіцитом уваги”, істериках, поганій успішності в школі, кривих зубах і навіть формі обличчя дитини. Дехто радить батькам заклеювати рот дитини скотчем на ніч, щоб змусити її дихати носом і “виправити” її мозок і щелепу. Наука не погоджується.
Деталі
У систематичному огляді 2025 року чітко зазначалося, що “соціальні мережі сприяли потенційно небезпечній тенденції нічного заклеювання рота тейпом для людей з диханням через рот, порушеннями дихання уві сні або обструктивним апное сну”.
Доктор Сем Хей каже, що дихання ротом здебільшого буде простою, нешкідливою звичкою, особливо якщо вона з’являється після того, як діти перехворіли на застуду. Але коли це триває тижнями або місяцями, особливо коли це відбувається вночі, то варто зрозуміти, що саме блокує ніс. Лікар зазначив, що такий симптом дає хронічний алергічний риніт, збільшені аденоїди та мигдалики, хронічна закладеність пазух носа та структурні проблеми, такі як викривлення перегородки або збільшені носові раковини. Усе це звужує носові проходи. Діти не можуть дихати носом, тому їм доводиться відкривати рот.
Справжня проблема, каже він, полягає в тому, що відбувається, поки вони сплять. Під час сну ми хочемо дихати плавно, тихо та легко, щоб поринути у ці приємні глибокі фази сну. Якщо дихальні шляхи звужені, дітям доводиться робити більше зусиль, а це значить, що їхній сон стає гіршим та фрагментованим. Вони погано відпочивають, відповідно вдень дратівливі, мають погану концентрацію уваги, повільніше навчаються. Симптоматика може бути дуже схожою на СДУГ.
Хей зазначає, що заклеювати рот скотчем насправді не має особливого сенсу. Це тільки посилить втому та дратівливість дитини. Лікування першої лінії — це боротьба із закладеністю носа за допомогою сольових розчинів, стероїдних назальних спреїв та антигістамінних препаратів. Якщо це не допомагає, треба звернутися до ЛОР-лікаря або спеціаліста зі сну для належної оцінки прохідності дихальних шляхів та сну.
Клінічний психолог Ден Форд сумнівається, що дихання ротом саме по собі має якийсь зв'язок із СДУГ. На його думку, швидше за все, хропіння може призвести до дихання ротом, а хропіння вказує на синдром обструктивного апное сну. Тож дихання ротом цілком можливо не має значення.
Для Форда головне не те, як виглядає рот дитини, а те, як сон впливає на її мозок. Сон фрагментований, і це впливає на рівень сонливості, яку відчуває дитина, що, у свою чергу, впливає на її префронтальну кору. Тоді дитині важче стримувати імпульси, і вона також може вдаватися до більшої метушні та деструктивної поведінки.
Лікар вказує на дослідження, які показують, що видалення мигдаликів та аденоїдів — основний метод лікування обструктивного апное сну (ОАС) у дітей. Цей метод часто призводить до покращення поведінки, якості життя та сну, хоча не завжди призводить до змін у формальних показниках виконавчих функцій, якщо вони спочатку були нормальними.
Той факт, що поведінка дітей покращується, просто підкреслює, що поганий сон сприяє порушенню поведінки вдень. Це проявлятиметься по-різному у дітей та дорослих, але це все одно порушення.
Раніше ми писали про простий лайфхак, що зменшує ризик псоріазу майже на третину. Дослідження відкрило цікаву деталь, яка, можливо, буде для Вас несподіваною.
Ще новини на тему, що можуть зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
