Кров із вени тепер може брати робот: як працює нова автономна медична система
Цю рутинну медичну процедуру невдовзі зможе проводити робот
Кров із вени тепер може брати робот: як працює нова автономна медична система. Фото istockphoto
Забір крові можу бути складним, коли у пацієнтів із погано видимими венами медпрацівнику іноді доводиться робити кілька спроб, що збільшує біль, час процедури та ризик синців. Саме цю проблему намагаються вирішити роботизовані системи венепункції. Адже нова автономна система використовує камери, датчики та алгоритми комп’ютерного бачення, щоб знайти відповідну вену, визначити її положення під шкірою та розрахувати траєкторію введення голки.
Деталі
Вже після підтвердження позиції робот виконує прокол і забір крові без ручного керування кожним рухом.
Наразі подібні технології розробляються вже кілька років, але ключовим етапом є регуляторне схвалення. Для медичного обладнання недостатньо просто показати, що робот може потрапити у вену в лабораторії.
Потрібно довести стабільність роботи, безпеку для пацієнта, контроль помилок і можливість швидко зупинити процедуру, якщо виникає проблема. Однією з потенційних переваг є стандартизація. Досвід медсестер і лаборантів дуже різниться, а робот виконує однакову послідовність дій щоразу. Це може бути особливо корисним у великих лабораторіях, де щодня потрібно обслуговувати сотні пацієнтів.
Також можливий плюс це менша кількість повторних проколів. Люди з онкологічними захворюваннями, хронічними хворобами або частими госпіталізаціями регулярно здають кров, і їхні вени можуть бути складнішими для доступу. Якщо система справді зменшує число невдалих спроб, це матиме практичне значення.
Вадливо розуміти, що робот не робить медичний персонал непотрібним. Адже потрібно правильно ідентифікувати пацієнта, підготувати пробірки, контролювати стан людини, обробляти ускладнення та працювати з випадками, де автоматична система не підходить.
Відтак, технологія автоматизує одну конкретну частину процесу. А також важливими залишаються питання вартості та обслуговування. Для невеликої клініки дорогий робот може бути економічно невигідним, тоді як у великих центрах високе навантаження потенційно виправдовує інвестицію.
Так само потрібно враховувати навчання персоналу й сервісне обслуговування. Якщо автономні системи покажуть хороші результати у реальній практиці, венепункція може стати одним із перших масових прикладів роботизації простих медичних процедур.
Основним критерієм залишатиметься не технологічна ефектність, а те, чи стане процедура безпечнішою, швидшою і менш неприємною для пацієнта.
Раніше ми розповідали, що вчені визначили п'ять ризикованих моделей поведінки. Сотні мільйонів людей зараз використовують чат-ботів на основі моделей великих мов програмування для отримання порад щодо особистих, емоційних та психічних проблем зі здоров'ям.
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!