Мігрень починається не лише в голові? Вчені дослідили роль кишечника та харчування

Те, що ми їмо, може впливати не лише на роботу травної системи, а й на самопочуття людей, які страждають на мігрень. Нове дослідження показало, що виключення з раціону певних продуктів супроводжувалося змінами у складі кишкової мікрофлори та зниженням деяких показників, пов’язаних із запаленням і проникністю кишкового бар’єра.

• Українців закликали зробити запас їжі та води на 7-12 днів: що купити додому?

Що саме перевіряли вчені?

Спочатку до дослідження запросили 129 людей із мігренню. У 98 учасників виявили підвищений рівень антитіл IgG щонайменше до одного продукту. Саме цих людей надалі розділили на дві групи.

52 учасникам склали індивідуальні списки продуктів, які потрібно було виключити з раціону. Перелік формували відповідно до результатів їхніх IgG-тестів. Ще 46 людей також дотримувалися дієти з обмеженнями, але виключені продукти не були пов’язані з результатами їхніх тестів.

Експеримент тривав 12 тижнів, тобто три місяці. До кінця дослідження дійшли 84 учасники. У них брали зразки крові та калу, аналізували склад кишкової мікрофлори, а також оцінювали симптоми мігрені та якість життя.

Як змінилася кишкова мікрофлора?

Через три місяці у людей, які справді виключили з раціону продукти, визначені за допомогою IgG-тестів, зафіксували зміни у складі кишкових бактерій.

Зокрема, збільшилася кількість бактерій Bifidobacterium, Butyricicoccus і Ruminococcus. Водночас бактерій Prevotella стало менше. При цьому більшість показників загального різноманіття кишкової мікрофлори майже не змінилися.

Помітні зміни також стосувалися зонуліну – білка, який пов’язаний із проникністю кишкового бар’єра. На початку дослідження його середній рівень становив 399,5 пг/мл. Через 12 тижнів цей показник знизився до 253,3 пг/мл. У контрольній групі настільки вираженого зниження не спостерігали.

Цікаво, що раніше вчені, які працювали з цими самими учасниками, повідомляли також про зниження рівня CGRP — речовини, яка відіграє важливу роль у виникненні нападів мігрені. Крім того, у них зменшувався рівень маркера запалення IL-6.

Дослідники звернули увагу й на ще один зв’язок: збільшення кількості біфідобактерій збігалося зі зниженням рівня CGRP та змінами деяких показників якості життя.

Як кишечник може бути пов’язаний із мігренню?

Зв’язок між травною системою та мозком уже давно є предметом наукового інтересу. Його називають віссю “кишечник — мозок”. Кишечник і нервова система постійно обмінюються сигналами, а стан кишкової мікрофлори потенційно може впливати на запальні процеси та роботу нервової системи.

Для дослідження мігрені цей напрям особливо цікавий. Люди з мігренню можуть стикатися не лише із сильним головним болем, нудотою та підвищеною чутливістю до світла й звуків. У них також можуть виникати проблеми з травленням і сном.

Саме тому науковці припускають, що харчування та стан кишкової мікрофлори можуть бути одними з факторів, пов’язаних із перебігом мігрені. Нові результати дають додатковий привід вивчати, як раціон, кишечник і нервова система можуть взаємодіяти між собою.

Попри цікаві результати, це дослідження не доводить, що дієта, складена на основі IgG-тестів, здатна лікувати мігрень. Для більш остаточних висновків потрібні масштабніші дослідження. Водночас ця робота дає науковцям ще одну підставу уважніше вивчати можливий зв’язок між харчуванням, кишковою мікрофлорою та мігренню. Поки ж результати варто сприймати саме як цікаве наукове спостереження, а не як доказ ефективності конкретної дієти.

Вчені давно вивчають, як харчування може впливати на процеси старіння та тривалість життя. Попередні дослідження показували, що помірне обмеження калорій здатне покращувати метаболічне та імунне здоров’я без необхідності значного зниження ваги. Нові дані допомагають краще зрозуміти механізми цього ефекту та роль запалення в процесах старіння.