Пастка для «нічних сов»: чому звичка пізно лягати спати відкладається жиром на животі

Вчені, зʼясували, що від того, чи є людина «жайворонок», яка прокидається рано та починає день з енергією, чи «совою», яка природно не лягає спати пізно та прокидається пізніше, - це набагато більше, ніж вибір способу життя. Це відображає природну перевагу організму щодо часу циклів сну та неспання протягом 24-годинної доби. Проте, нічні сови можуть мати певний набір метаболічних недоліків.

• Дієтологи назвали 5 рослинних продуктів, у яких кальцію більше, ніж у молоці

Деталі

Час прийому їжі є сигналом часу для внутрішнього годинника організму, і коли ми їмо, це може впливати на метаболізм. Тож дослідники зʼясовували, чи пов'язаний хронотип людини з харчовими звичками, складом тіла та загальним станом метаболізму.

У дослідженні прийняли участь здорові жінки, які проживають в Окленді, Нова Зеландія.

Дослідники зʼясували, що «сови» споживали менше енергії та менше продуктів, багатих на мікроелементи, ніж ті, хто мав ранковий хронотип. Більше споживання калорій увечері було пов'язане з вищим відсотком жиру в організмі та більшим ризиком ожиріння.

Зважаючи на те, що більшість нічних сов їли дуже мало вранці та споживали значну частину їжі пізно ввечері, вони, як правило, мали вищий індекс маси тіла (ІМТ) та відсоток жиру в організмі, ніж ранні пташки.

Варто знати, що хронотип впливає не лише на те, коли ми спимо, він також формує наші харчові звички. Хоча більшість досліджень зосереджувалися на загальному споживанні їжі, вони приділяли менше уваги часу споживання калорій та поживних речовин, хоча і те, що ми їмо, і коли ми їмо, може відрізнятися залежно від хронотипу.

Тобто, люди, які вживають вечірній раціон, частіше їдять пізніше вдень, обирають менш здорову їжу та загалом мають гірші харчові звички. Вони також пов'язані з вищим ІМТ. Однак сам по собі ІМТ не може розрізнити м'язову масу та жирові відкладення. Дослідники кажуть, що «нічні сови» мали гірші результати майже за всіма показниками здоров'я, які вимірювали дослідники, порівняно з «ранковими» та «проміжними» типами.

У сов був вищий середній ІМТ і більше жиру в організмі загалом, з вищим співвідношенням андроїдної та гіноїдної частин тіла, що вказує на більшу вагу навколо середини тіла, а не на стегнах — закономірність, яка, як відомо, підвищує ризик проблем зі здоров'ям. Вони їли менше здорової їжі, споживали менше клітковини та не отримували необхідних вітамінів і мінералів. Аналіз крові показав, що у вечірніх типів був вищий рівень інсуліну та тригліцеридів і нижчий рівень захисного холестерину ЛПВП. У них також спостерігався підвищений рівень лептину, гормону, пов'язаного з жировими відкладеннями, і нижчий рівень греліну, гормону, який сигналізує про голод, порівняно з іншими хронотипами.

Важливо, що всі групи хронотипу споживали подібну кількість калорій та макронутрієнтів, жінки вечірнього типу мали менш сприятливі профілі метаболічних біомаркерів, жирових відкладень та поживних речовин.

Раніше ми розповідали, що багато хто думає, що ми прокидаємося завдяки каві чи сигналу телефона, але насправді за це відповідає так звана CAR (Cortisol Awakening Response) — реакція пробудження кортизолу. Орієнтовно за годину до того, як ви розплющите очі, надниркові залози починають активно викидати кортизол у кров. Його пік випадає на період із 6 до 9 ранку.