Яку музику слухають розумні люди: вчені розвіяли популярний міф

Чи можна хоча б приблизно зрозуміти, наскільки людина розумна, за її плейлістом? Довгий час популярним було припущення, що прихильники класичної музики мають вищий інтелект, тоді як простіші жанри нібито обирають люди з менш розвиненими когнітивними здібностями. Однак нове дослідження показує: реальність значно складніша.

• Вчені розробили жувальну гумку, яка знижує рівень ВПЛ у слині на 93%

Деталі

Психологи з Німеччини та Швейцарії вирішили перевірити, чи справді музичний смак пов’язаний із загальними інтелектуальними здібностями. Для цього вони зіставили музичні вподобання 185 дорослих учасників із результатами тестів на когнітивні здібності.

Результат виявився цікавим: справа зовсім не в тому, слухає людина рок, поп, джаз чи класику.

Розумні люди не обов’язково слухають класику

Один із головних висновків роботи стосується популярного стереотипу про «інтелектуальну» музику.

Дослідники не знайшли переконливих доказів того, що прихильники класичних творів мають вищий рівень інтелекту, ніж люди, які переважно слухають поп, рок або інші сучасні жанри. Тобто сам жанр не може бути своєрідним тестом на IQ.

Людина може щодня слухати важкий рок і водночас мати високі когнітивні показники. Так само любов до класичної музики сама по собі не свідчить про виняткові розумові здібності.

Натомість дослідники звернули увагу на іншу особливість музики — зміст пісень та емоції, які вони викликають.

Важливіше не те, що людина слухає, а що саме її в цьому приваблює

Учасники з вищими результатами когнітивних тестів частіше обирали композиції із сумними, меланхолійними або емоційно складними текстами.

Йдеться не обов’язково про якийсь конкретний стиль. Пісня може належати до різного жанру, але мати зміст, який змушує замислитися, повернутися до власного досвіду або пережити складні емоції. Саме ця особливість виявилася цікавішою для науковців, ніж звичайний поділ музики на жанри.

Меланхолійні композиції часто дають можливість не просто слухати музику як фон, а зануритися у власні думки. Для одних це спосіб пережити певні емоції, для інших — можливість побути наодинці із собою.

Водночас це не означає, що сумні пісні автоматично роблять людину розумнішою. Дослідження лише показує статистичний зв’язок між певними музичними вподобаннями та результатами когнітивних тестів.

Музичний смак більше говорить про характер

Ще раніше психологи Пітер Рентфроу та Семюель Гослінг запропонували умовний поділ музичних уподобань на чотири великі групи. Подальші дослідження показували, що такі категорії набагато тісніше пов’язані з особистістю людини, ніж із її інтелектом.

• Рефлексивна та складна музика — класика, джаз, блюз. Її частіше обирають люди, яким подобається пізнавати нове, аналізувати інформацію та отримувати незвичний досвід.
• Інтенсивна та бунтарська — рок і метал. Такий вибір може бути пов’язаний із потребою в сильних емоціях, енергії та самовираженні.
• Оптимістична та традиційна — поп і кантрі. Тут музика нерідко виконує соціальну функцію: допомагає відпочити, підтримує гарний настрій і створює відчуття комфорту.
• Енергійна та ритмічна — хіп-хоп і танцювальна електронна музика. Вона може більше відповідати людям, які цінують активність, рух, яскраві враження та спілкування.

Такий поділ не означає, що кожну людину можна точно віднести до однієї категорії. Більшість слухачів мають досить різноманітні плейлісти й можуть змінювати їх залежно від настрою, віку, компанії або життєвих обставин.

Чому сумна музика може подобатися людям із високими когнітивними показниками

На перший погляд може здатися дивним, що саме меланхолійні композиції привернули увагу дослідників. Адже зазвичай музику пов’язують із розвагами та гарним настроєм.

Однак сумна пісня не обов’язково викликає лише негативні емоції. Вона може допомагати людині розібратися у власних переживаннях, згадати певні події або просто зосередитися на думках.

Для частини слухачів така музика стає своєрідним простором для саморефлексії. Вони звертають увагу не лише на мелодію, а й на історію, яку розповідає композиція, метафори, переживання героя та власні асоціації. Саме схильність до осмислення складних тем може частково пояснювати виявлений дослідниками зв’язок.

Улюблена музика не визначає рівень IQ

Водночас робити з цього дослідження висновок, що прихильники певних пісень «розумніші», було б неправильно.

По-перше, у роботі брала участь відносно невелика група людей. По-друге, на результати могли впливати інші чинники, зокрема вік учасників та особливості їхнього середовища.

Крім того, інтелект — значно ширше поняття, ніж результат одного тесту. Він охоплює різні здібності: логічне мислення, пам’ять, здатність навчатися, аналізувати інформацію, вирішувати проблеми та адаптуватися до нових ситуацій.

Музичні вподобання також формуються під впливом безлічі обставин. На них можуть позначатися сім’я, друзі, культура, особистий досвід, мода та навіть конкретний період життя.

Тому оцінювати розумові здібності людини за тим, що грає у неї в навушниках, точно не варто.

Що тоді справді можна дізнатися з плейліста

Якщо музичний смак і може щось підказати про людину, то передусім — про її характер, емоційні потреби та спосіб взаємодії зі світом.

Комусь потрібен важкий рок, щоб випустити напругу після складного дня. Хтось вмикає джаз, коли хоче зосередитися. Інша людина обирає танцювальні треки, бо любить рух і компанію. А хтось повертається до сумних пісень, коли хоче залишитися наодинці зі своїми думками.

У цьому сенсі плейліст справді може бути своєрідним відображенням особистості. Але це не «музичний тест на IQ», а лише один із багатьох способів побачити певні психологічні схильності.

Тож якщо у вашому плейлісті одночасно є класика, метал, поп і електроніка, хвилюватися точно не потрібно. Музичний смак не має одного правильного варіанта — і точно не визначає, наскільки людина розумна.

Ми також писали, що вчені назвали можливе пояснення тривожної тенденції: у молодих людей ознаки біологічного старіння можуть з’являтися раніше. Дослідники пов’язують так зване прискорене старіння з підвищеним ризиком розвитку деяких видів раку в молодому віці. Особливо увагу привертає покоління Z — люди, народжені приблизно з 1997 до 2012 року. Дослідження свідчать, що процеси старіння окремих систем організму можуть відбуватися швидше, ніж у попередніх поколінь, що потенційно впливає на ризик ранніх онкологічних захворювань.