Головний джокер Іспанії. Як вихід Меріно на заміну став вироком для топзбірних світу

Коли Іспанії потрібен гол у вирішальний момент, Луїс де ла Фуенте дедалі частіше має майже готове рішення – випустити Мікеля Меріно. У матчі з Хорватією півзахисник з'явився на полі після перерви за рахунку 0:1 і забив обидва м'ячі своєї команди, принісши їй перемогу 2:1.

Це вже сьомий гол Меріно за збірну після виходу на заміну. Німеччина на Євро-2024, Нідерланди у Лізі націй-2025, Португалія та Бельгія на ЧС-2026, Чехія та двічі Хорватія у нинішній Лізі націй – у шести різних матчах іспанець забивав, починаючи зустріч на лаві.

Причому більшість із цих голів були далеко не статистичними. Німеччині він забив на 119-й хвилині та вивів Іспанію до півфіналу Євро. З Нідерландами зрівняв рахунок у компенсований час. Проти Португалії на чемпіонаті світу вийшов на 85-й хвилині та вже на 91-й забив єдиний м'яч. Через чотири дні Меріно з'явився проти Бельгії на 86-й хвилині і всього через 115 секунд зробив рахунок 2:1.

Саме на тому мундіалі Меріно встановив унікальне досягнення – став першим футболістом в історії чемпіонатів світу, який забив переможні м'ячі у двох різних матчах плей-оф після виходу на заміну. Тепер до цієї колекції додалася Хорватія: вихід у перерві, гол на 61-й хвилині та переможний м'яч наприкінці зустрічі.

Феномен ще яскравіше виглядає на тлі загальної статистики. У своїх перших 31 матчах за Іспанію Меріно забив лише двічі. У наступних 24 – уже 13 разів, в середньому один гол приблизно за кожні 77 хвилин перебування на полі. Загалом після дубля Хорватії у нього 15 м'ячів за національну команду.

Історія збірних знає інших знаменитих «джокерів». Олівер Біргофф у фіналі Євро-1996 вийшов за рахунку 0:1, зрівняв його через чотири хвилини, а потім забив «золотий гол». Дітер Мюллер у півфіналі Євро-1976 вийшов на заміну у своєму дебютному матчі за ФРН і оформив хет-трик. У фіналі Євро-2000 Францію врятували запасні Сільвен Вільтор і Давід Трезеге, а Едер у 2016 році вийшов із лави та приніс Португалії титул чемпіона Європи.

Але випадок Меріно відрізняється регулярністю. Біргофф, Трезеге чи Едер назавжди залишилися авторами культових виходів на заміну в окремих турнірах. Іспанець же повторює подібний сценарій уже протягом кількох років – на Євро, чемпіонаті світу та у Лізі націй.

Це частина й загальної сили команди де ла Фуенте. Ще перед матчем із Хорватією 30 із 129 голів Іспанії за його керівництва – 23,3% – забили футболісти, які починали зустрічі на лаві. Меріно тепер став чи не найяскравішим уособленням цього «плану Б»: він може не потрапити до стартового складу, але дедалі частіше саме його вихід стає моментом, після якого матч змінюється.