Від 3 до 40 мільйонів євро. Скільки витрачають клуби УПЛ та куди йдуть їхні бюджети?

Скільки коштує утримання професійного футбольного клубу в Україні? Попри війну та суттєве скорочення комерційних доходів, бюджети деяких представників УПЛ досі становлять десятки мільйонів євро.

Водночас інші команди змушені обходитися вдесятеро меншими сумами, шукати спонсорів та заробляти на продажу футболістів.

На основі заяв клубних керівників, фінансової звітності та інформації журналістів розглянемо, скільки коштів витрачають українські команди та на що саме йдуть ці гроші.

Динамо – 35–40 млн євро на рік

У жовтні 2025 року генеральний директор «Динамо» Дмитро Бріф розкрив фінансові показники київського клубу.

За його словами, середній річний бюджет становить 35–40 млн євро без урахування можливих трансферів та масштабної модернізації інфраструктури.

У 2024 році витрати «Динамо» досягли 1,6 млрд гривень. Із них 212 млн грн припали на податки із зарплат, 32,6 млн – на комунальні послуги, ще 155 млн – на організацію матчів, тренувальні збори, перельоти та оренду стадіонів.

Клуб також утримує власну академію, тренувальну базу та молодіжні команди.

Полісся – 25–30 млн доларів

Житомирський клуб Геннадія Буткевича став одним із найпотужніших футбольних проєктів України.

У листопаді 2025 року генеральний директор «Полісся» Володимир Загурський оцінив річний бюджет у 25–30 млн доларів.

Найбільша стаття витрат – зарплати футболістів та персоналу, на які припадає приблизно 60% усіх коштів.

Решту спрямовують на тренувальні збори, виїзди, утримання інфраструктури та адміністративні потреби.

За словами Загурського, лише в реконструкцію центрального стадіону Житомира під час повномасштабної війни клуб вклав понад 3 млн доларів.

ЛНЗ – 10–12 млн євро

Черкаський клуб також суттєво збільшив свої фінансові можливості після виходу до УПЛ.

У червні 2026 року генеральний директор ЛНЗ Василь Каюк підтвердив, що річний бюджет команди приблизно відповідає раніше озвученим 10–12 млн євро.

На відміну від «Динамо», ця сума включає не лише поточні витрати, а й трансфери, академію та утримання інших команд клубної структури.

За словами Каюка, перед кожним трансферним вікном керівництво визначає конкретний фінансовий ліміт на придбання новачків.

У сезоні 2025/26 ЛНЗ посів друге місце в УПЛ, продемонструвавши, що інвестиції вже почали приносити спортивний результат.

Карпати – понад 5 млн євро

У лютому 2025 року генеральний директор львівських «Карпат» Андрій Русол повідомив, що річне фінансування клубу перевищує 5 млн євро.

Ці гроші забезпечують роботу першої команди, тренерського штабу, академії та клубної інфраструктури.

Водночас порівняно з «Динамо» та «Поліссям» фінансові можливості львів'ян залишаються значно скромнішими.

Верес – близько 3,2 млн доларів

Рівненський «Верес» є прикладом клубу, який намагається конкурувати з багатшими суперниками завдяки економній моделі управління.

Президент Іван Надєїн у березні 2025 року оцінював бюджет приблизно у 3 млн доларів. А за інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, у сезоні 2025/26 він становив близько 3,2 млн.

Влітку 2026 року з'явилися повідомлення про можливе скорочення витрат на 5–10%.

Особливість «Вереса» – спроба покривати значну частину бюджету власними доходами, зокрема від спонсорів, комерційної діяльності та продажу футболістів.

Шахтар і Металіст 1925 – великі гроші без точного річного бюджету

Окремо варто згадати донецький «Шахтар».

За офіційним звітом, у сезоні 2024/25 клуб отримав 3,477 млрд грн доходів, зокрема 1,949 млрд від УЄФА та ФІФА і 1,198 млрд від трансферів та оренди гравців.

Проте доходи не дорівнюють витратам, тому використовувати цю суму як бюджет некоректно.

Ще один цікавий приклад – харківський «Металіст 1925», який згодом змінив назву на «Харків».

За інформацією журналіста Ігоря Бурбаса, нові інвестори витратили на клуб близько 80 млн євро за два з половиною роки. Сюди входять зарплати, трансфери, інфраструктура та інші витрати. Офіційного підтвердження цієї суми немає.

На що клуби витрачають найбільше?

Основною статтею бюджету більшості професійних команд залишається оплата праці футболістів, тренерів та персоналу.

Проте значних коштів також потребують переїзди, оренда стадіонів, тренувальні бази, медичне забезпечення, академії та сплата податків.

В умовах війни українські клуби мають додаткові логістичні витрати, пов'язані з проведенням матчів за кордоном і тривалими подорожами.

Наведені дані демонструють величезну фінансову нерівність в УПЛ. Водночас навіть найбільший бюджет не гарантує високих результатів, а клуби зі скромнішими можливостями змушені шукати альтернативні шляхи розвитку.

Саме тому ефективність використання грошей стає не менш важливою, ніж їхня кількість.