Дослідники КМІС з'ясували, хто в Україні щодня користується ШІ — цифри здивують

Штучний інтелект в Україні вже давно не новинка для мільйонів — але й масовим явищем ще не став. Таку картину фіксує нове дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведене у січні 2026 року методом телефонних інтерв'ю серед 1003 респондентів з усіх підконтрольних уряду регіонів країни.

• Wizz Air оголосив набір пілотів для України — і написав "ми повертаємось додому"

Деталі

Результати — неоднозначні. З одного боку, є прогрес. З іншого — прірва між тими, хто вже інтегрував ШІ у своє життя, і тими, хто навіть не підступав до нього, продовжує зяяти.

Загальна картина: знають усі, використовує третина

Про існування штучного інтелекту чули 90% українців — це добрий знак. Але між «чув» і «використовую» — величезна дистанція. Понад 60% населення фактично не звертаються до ШІ взагалі. З них 41% знають про технологію, але ніколи не пробували. Ще 12% колись спробували — і не повернулись.

Реально хоча б якийсь досвід використання мають 37% українців. Серед них 17% користуються ШІ щодня або майже щодня, 10% — кілька разів на тиждень, ще близько 10% — рідше. Тобто регулярних користувачів — тих, хто звертається до ШІ щонайменше раз на тиждень — нараховується 27%. Рік тому їх було 17%. Це приріст на 10 відсоткових пунктів за один рік — і це найпомітніша цифра в усьому дослідженні.

За словами президента КМІС Володимира Паніотто, Україна зараз перебуває на початку так званої S-подібної кривої впровадження технологій — коли спочатку йде повільне зростання, потім можливе різке прискорення. Де саме стане той переломний момент — поки незрозуміло, але передумови формуються.

Вік: молодь лідирує, середній вік наздоганяє

Найбільший вплив на використання ШІ — вік. Серед молоді від 18 до 29 років регулярно користуються ШІ 58%. У групі 30-44 років — 36%, серед 45-59-річних — 25%, а серед людей після 60 — лише 9%.

Але темпи зростання — парадоксально — найвищі не у молоді. Найбільший стрибок за рік зафіксовано серед 30-44-річних: з 21% до 36%. Майже не менший — серед 45-59-річних: з 9% до 25%. Молодь зросла помірно — з 54% до 58%, люди 60+ — з 4% до 9%.

Тобто базові користувачі — молоді, але активніше долучаються ті, кому за тридцять і сорок. Це може свідчити про те, що ШІ починає проникати у професійне середовище людей середнього віку — там, де є реальні робочі завдання.

Місто чи село: розрив є, але скорочується

Географія теж відіграє роль. У найбільших містах з населенням від 500 тисяч регулярних користувачів ШІ — 37%. У селах і малих містечках — лише 18%. Розрив суттєвий, але торік він був ще більшим: тоді великі міста випереджали сільську місцевість у 2,7 раза, зараз — у 2,1 раза. Рух є, хоч і повільний.

Освіта: найгостріший розрив із усіх

Мабуть, найразючіша різниця — за рівнем освіти. Серед людей із вищою освітою регулярно користуються ШІ 42% — і це зростання з 21% торік, тобто вдвічі за рік. Серед тих, хто має лише середню спеціальну або профтехосвіту — лише 7%, і цей показник майже не змінився. Серед тих, хто закінчив лише школу — 14%, що є зростанням з 2%.

Шестиразова різниця між людьми з вищою освітою і без неї — це не просто статистика. Це сигнал: без цілеспрямованих програм цифрової грамотності нова технологічна хвиля ризикує пройти повз значну частину суспільства.

Паніотто у своєму коментарі до дослідження зазначає: за міжнародними мірками Україна не є аутсайдером — у більшості країн Заходу частка регулярних користувачів ШІ перебуває у межах 20-30%. Але й лідером вона поки що не є.

Потенціал для зростання — є. Але щоб він реалізувався, потрібні не лише технології, а й інвестиції в цифрову інфраструктуру, освітні програми та підтримка тих, чиї професії ШІ може витіснити першими. Поки ж Україна спостерігає перший, ще повільний підйом своєї S-кривої.

Інтеграція технологій у повсякденне життя українців проявляється не лише у використанні складних алгоритмів, а й у вдосконаленні звичних сервісів. Поки одні опановують нейромережі для роботи, інші користуються плодами цифрової трансформації в логістиці. Яскравим прикладом є еволюція українського сервісу Uklon. Компанія зробила логічний крок назустріч користувачеві, перетворивши свій застосунок на мультифункціональну платформу. Тепер прямо в програмі для виклику авто можна придбати квитки на автобусні рейси — як по Україні (наприклад, до Львова), так і на міжнародні напрямки на кшталт Варшави. Це підкреслює загальний тренд: українці дедалі більше цінують екосистеми, що закривають кілька потреб в один «клік».

Читайте ще:

• Весняні маршрути: «Укрзалізниця» призначила додаткові поїзди на березень-квітень: оновлений графік та зручні стиковки для поїздок у Карпати.
• Календар подій: 26 березня 2026 року: Україна відзначає День Нацгвардії та долучається до «Фіолетового дня» — підтримки хворих на епілепсію.
• Безпека енергетики: СБУ попередила теракт у Кропивницькому: затримано диверсанта, який готував підрив ключової електропідстанції.