В Україні розробляють постанову про вилучення російськомовних книг з обігу

Державний комітет України з питань телебачення і радіомовлення працює над проєктом постанови, яка встановить механізм вилучення з обігу видавничої продукції країни-агресора. Про це повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.

• Держава надаватиме безвідсоткові позики на облаштування житла деяким сім’ям: деталі

Деталі

За її словами, правова база для таких обмежень уже існує. Закон про видавничу справу забороняє розповсюдження продукції чотирьох категорій: яка пропагує війну, насильство та тоталітарні режими; виправдовує окупацію українських територій; створює позитивний образ держави-агресора або її інституцій; містить антиукраїнські змісти.

"Тобто на рівні закону це рамково закладено. Зараз Держкомтелерадіо, центральний орган виконавчої влади, який формує політику в цій сфері, працює над постановою, щоб закласти конкретний механізм", — пояснила Бережна в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Міністерка додала, що Міністерство культури координується з Держкомтелерадіо та підтримає постанову для її якнайшвидшого прийняття урядом.

російськомовні книги теж потраплять під обмеження

На запитання про можливість повної заборони друку та розповсюдження друкованої продукції російською мовою Бережна зазначила, що після набрання петицією необхідних голосів активізувалася робота зі створення юридичних механізмів із чіткою процедурою.

Віцепрем'єрка заявила, що проєкт постанови, який готує Держкомтелерадіо, охопить як книги, видані в росії, так і російськомовну продукцію загалом.

Історія петиції

28 серпня 2025 року петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом обмежити друк, розповсюдження та просування російськомовної друкованої й електронної книжкової продукції в Україні набрала необхідну для розгляду кількість голосів.

У відповідь прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що внесення змін до законодавства можливе за умови детальнішого опрацювання із залученням широкого кола експертів.

Позиція мовної омбудсманки

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, коментуючи петицію на етапі збору підписів, визнала, що поширення російськомовної книжкової продукції в умовах війни є викликом культурній безпеці. Водночас вона застерегла, що заборона розповсюдження буде порушувати Конституцію України.

Щодо пропозиції обмежити ввезення на територію України продукції російською мовою (не більше однієї одиниці на особу), Івановська заявила, що не вважає за потрібне, щоб держава настільки глибоко заходила в особистий простір людини.

Конкретних термінів прийняття постанови поки не називають. Бережна наголосила, що відомство працює над створенням механізму, який би дозволив ефективно вилучати з обігу заборонену продукцію, не порушуючи при цьому конституційних прав громадян.

Питання балансу між культурною безпекою та свободою слова залишається дискусійним. З одного боку, багато українців вважають неприйнятним розповсюдження продукції країни-агресора в умовах війни. З іншого — юристи застерігають про необхідність дотримання конституційних норм.

У листопаді 2025 року Бережна вперше публічно заявила про роботу над вилученням з обігу видавничої продукції країни-агресора. Зараз процес перейшов на стадію розробки конкретних механізмів реалізації.

Очікується, що проєкт постанови буде винесений на розгляд уряду найближчим часом. Після прийняття документа з'являться чіткі процедури та критерії, за якими визначатиметься заборонена продукція.

Дискусія навколо обмеження російськомовних книг відображає ширшу тему декомунізації та дерусифікації українського культурного простору, яка набула особливої актуальності після початку повномасштабної війни.

Доки держава вибудовує бар’єри проти зовнішньої агресії, правоохоронні органи вимушені реагувати на не менш жахливі прояви жорстокості всередині країни. На Полтавщині ювенальні прокурори розпочали розслідування стосовно 30-річної жінки, яка перетворила життя своїх підопічних на пекло. Маючи статус офіційної опікунки, вона систематично знущалася з двох молодших сестер 13 та 16 років, створивши для них нелюдські умови перебування, які слідство вже охрестило домашньою «камерою тортур».

Читайте ще:

• Латвія проти цензури: Сейм підтримав українських спортсменів, ухваливши резолюцію проти дискримінаційних обмежень МОК.
• Мобільний зв'язок: lifecell переглядає вартість пакетів з 18 лютого — дізнайтеся, як зберегти старий тариф.
• Поради юриста: Що робити та куди звертатися, якщо ваші речі зникли з камери схову супермаркету.