Кліматична криза прискорилась: дослідники зафіксували рекордний темп потепління за всю історію

Коли кліматологи говорять про потепління на десяті частки градуса — це звучить абстрактно. Але за цими цифрами стоїть щось цілком конкретне: швидкість, із якою змінюється клімат, більше не є поступовою і передбачуваною. Нове дослідження показало: темп нагрівання Землі фактично подвоївся — і ми живемо в найспекотніший трирічний період за всю задокументовану історію спостережень.

• Спочатку мода: як у 31 заощадити на житлі та мати колекцію Chanel

Деталі

Що саме виявили вчені

Дослідники проаналізували п'ять основних наборів даних про температуру Землі і застосували метод, що дозволяє відфільтрувати природні кліматичні коливання — зокрема вплив Ель-Ніньйо. Мета — побачити чисту картину того, що робить саме людська діяльність.

Результат виявився тривожним у всіх п'яти наборах без винятку: починаючи приблизно з 2013–2014 років глобальне потепління різко прискорилося. Якщо у період з 1970 по 2015 рік темп становив менш ніж 0,2°C за десятиліття, то за останні десять років він стрибнув до приблизно 0,35°C — тобто зріс майже вдвічі.

Це найвищий темп нагрівання з моменту початку систематичних вимірювань температури Землі у 1880 році.

Коли буде критично

Паризька угода визначила межу у 1,5°C вище доіндустріального рівня як критичну точку, за якою наслідки кліматичної кризи стають значно важчими для контролю. За даними одного з аналізованих наборів — сервісу Copernicus ЄС — ця межа може бути перетнута вже цього року, якщо поточний темп потепління не сповільниться. Інші чотири набори даних вказують на 2028–2029 роки.

Стефан Рамсторф із Потсдамського інституту досліджень кліматичних впливів, один із авторів дослідження, формулює це без зайвого дипломатизму: «Якщо темп потепління останніх десяти років збережеться, це призведе до перевищення межі у 1,5°C ще до 2030 року».

Чому так сталося

Прискорення пов'язане з кількома факторами, які підсилюють один одного. Головний — вуглецеве забруднення, що накопичилось за десятиліття промислової діяльності і нагріло планету приблизно на 1,4°C відносно доіндустріальних рівнів. Додатковий чинник — скорочення сульфатних викидів від промисловості: раніше ці забруднення, хоча й шкідливі для здоров'я, мали охолоджувальний ефект на клімат. Коли їх стало менше — цей «побічний захист» зник.

Зеке Хаусфазер із Berkeley Earth підтверджує загальну картину: його дослідження зафіксувало дещо нижчий темп — 0,27°C за десятиліття — але висновок той самий: «Це значне збільшення темпу потепління. Світ стрімко наближається до перевищення межі у 1,5°C».

Є застереження — але воно не заспокоює

Частина кліматологів нагадує: прискорення може виявитися частково тимчасовим явищем. Клоді Больє з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі зазначає, що сильний Ель-Ніньйо 1998 року також створював ілюзію аномального потепління — після чого настало уявне «сповільнення», яке противники кліматичних заходів використовували як аргумент проти наукового консенсусу.

Тож питання про те, чи є нинішнє прискорення тривалим зрушенням чи тимчасовим явищем, потребує кількох додаткових років спостережень.

Але навіть із цим застереженням Больє констатує: вікно можливостей обмежити потепління навіть до 2°C «значно звузиться», якщо швидке потепління збережеться.

Що це означає на практиці

Кліматологи давно попереджають: потепління на 1,5–2°C може запустити так звані «точки неповернення» — каскадні процеси, які розгортатимуться десятиліттями і не піддаватимуться зворотному контролю. Серед короткострокових наслідків, у яких вчені більш впевнені, — посилення теплових хвиль і зростання інтенсивності опадів під час штормів. Підтвердженням цих тенденцій слугує і статистика: Всесвітня метеорологічна організація підтвердила у січні, що останні три роки стали найспекотнішим трирічним періодом за всю історію спостережень.

Рамсторф підсумовує з науковою точністю, яка лунає як вирок: «Швидкість, із якою Земля продовжує нагріватися, зрештою залежить від того, як швидко ми скоротимо глобальні викиди CO2 від викопного палива до нуля».

Відповідь на це питання поки що залишається відкритою — і від неї залежить більше, ніж будь-яке інше рішення людства найближчих десятиліть.

Подібно до того, як кліматичні аномалії викликають тривогу, ми часто стикаємося з емоційними аномаліями у власному житті. Наприклад, ситуація, коли людина, раптом стає для нас неймовірно привабливою, є досить поширеною. Психотерапевти заспокоюють: це звичний механізм, і така реакція зовсім не свідчить про вашу «неправильність». Навпаки, це особливість роботи нашої психіки, яка часто сприймає недосяжність як виклик або цінність. У таких випадках важливо не картати себе, а спокійно розібратися в глибинних причинах виникнення подібної тяги.

Читайте ще:

• Жорстока умова: Яке випробування пройшов 10-річний хлопчик, намагаючись викупити свою свиню з аукціону.
• Смертельна прикраса: Чому звичайна звичка носити каблучку при набряках може закінчитися ампутацією пальця.
• Трагедія в школі: Через байдужість вчителя 8-річна дитина померла після вживання ананаса в їдальні.