"Вона знала, що він її вб’є": у Флориді страчують вбивцю через 37 років після злочину

У Флориді готуються до страти 63-річного Річарда Баррі Рендольфа, засудженого до смертної кари за зґвалтування та вбивство менеджерки магазину, яке сталося ще у 1988 році. Вирок планують виконати у четвер, 20 листопада, о 18:00 за місцевим часом у в’язниці штату Флорида в Рейфорді. Якщо страта відбудеться, Рендольф стане вже 17-м засудженим, страченим у Флориді цього року, що є рекордним показником для штату, та 44-м у США.

• 25-річна дівчина ЛЕГАЛЬНО покінчить життя самогубством (ВІДЕО)

Злочин, за який Рендольф отримав смертний вирок, стався 15 серпня 1988 року в невеликому містечку Іст-Палатка, приблизно за 40 миль на схід від Гейнсвілла. Тоді 27-річний Рендольф вирішив пограбувати магазин Handy Way, де раніше працював, і зламати сейф. Його план зірвала 62-річна менеджерка магазину Мінні Рут Макколлум, яка застала його на місці. У цей момент він напав на жінку: бив по голові кулаками, штовхав ногами, душив і завдавав ударів ножем, періодично перериваючись, щоб повернутися до спроб відкрити сейф. Після цього він зґвалтував її та залишив помирати. Попри надзвичайно тяжкі травми, Макколлум прожила ще шість днів і померла у лікарні від черепно-мозкової травми.

Доступу до сейфа Рендольф так і не отримав, але втік з місця злочину, викравши лотерейні квитки та автомобіль. Згодом його затримали й звинуватили у вбивстві першого ступеня, сексуальному побитті, збройному пограбуванні та викраденні авто. Суд визнав його винним і призначив смертну кару. Суддя сьомого округу Роберт Перрі під час винесення вироку підкреслив, що з численних криків жертви під час побиття, удушення та ножових поранень було очевидно: жінка усвідомлювала неминучість власної смерті та зазнала тривалих страждань.

Прокурор у відставці Джон Таннер, який судив цю справу ще у 1989 році, й досі називає її однією з найжорстокіших у своїй практиці. За його словами, Макколлум була добре відомою та улюбленою фігурою в місцевій спільноті, люди телефонували до прокуратури, розповідали, якою чудовою людиною вона була, і просили забезпечити справедливе покарання для вбивці.

Особистість самого Рендольфа стала предметом тривалих суперечок між захистом і обвинуваченням. Його адвокати стверджували, що він не заслуговує смертної кари, посилаючись на складне дитинство усиновленої дитини без любові матері, діагностований антисоціальний розлад особистості та перебування під впливом крек-кокаїну під час скоєння злочину. Суддя Перрі ці аргументи відкинув, зазначивши, що обидва батьки його любили, розлад особистості не був пов’язаний із конкретним злочином, а твердження про наркотичне сп’яніння назвав “егоїстичним”.

Уже нинішні адвокати Рендольфа робили спроби зупинити страту, зокрема посилаючись на його вовчак та особливості протоколу смертельної ін’єкції у Флориді. Штат застосовує трикомпонентну схему препаратів, і захист стверджував, що в поєднанні з хворобою це спричинить засудженому мучительну смерть. Адвокати також поставили під сумнів уявлення про “нормальне” дитинство Рендольфа, заявивши, що прийомний батько був жорстоким, а мати зловживала алкоголем.

Верховний суд Флориди ці аргументи не прийняв. Судді нагадали, що вовчак діагностували ще у 1990 році, а нинішній протокол смертельної ін’єкції з трьох препаратів практично не змінювався з 2017 року. Враховуючи ці обставини, клопотання визнали несвоєчасним, а факти, на яких воно ґрунтується, були відомі щонайменше вісім років тому. Суд окремо підкреслив жорстокий характер нападу на Макколлум та залишив рішення про страту в силі.

Статистика цього року вражає: із 43 уже проведених страт більшість пов’язані зі злочинами проти жінок, а якщо всі заплановані вироки до кінця 2025 року будуть виконані, загальна кількість страт сягне 47. Востаннє такий рівень застосування смертної кари в США фіксували 16 років тому, у 2009 році. Експерти пов’язують нинішнє зростання кількости страт із політичним кліматом за часів президента Дональда Трампа, який відкрито підтримує смертну кару, а також із більш консервативним складом Верховного суду США, який рідше стає на бік засуджених у справах, пов’язаних із виконанням смертних вироків.

Учені були впевнені: морські їжаки мають примітивну нервову систему й приймають рішення майже інстинктивно. Але нове дослідження перевернуло уявлення про цих істот із ніг на голову. Виявилося, що їхнє тіло працює як єдиний гігантський мозок – розподілена нейронна мережа, яка координує поведінку без централізованого органу. Ба більше, навіть без очей морські їжаки здатні “бачити” завдяки світлочутливим клітинам, розкиданим по всій поверхні тіла.

Ще новини на тему, які можуть зацікавити:

• Олімпійця звинувачують у вбивстві та наркотрафіку: деталі гучної справи
• Як одна фраза залишила працівника парку наодинці з чужою дитиною
• Коли запросили одного, а прийшло 15: команда несподівано вдерлася на сімейну вечерю
• Як ми самі затягуємо дорогу до літака: психологи пояснили головну помилку мандрівників