Забута гігантка Шрі-Ланки: чому світ майже не знає Джетаванарамаю
Третя за величиною споруда світу, про яку ви могли не чути
Забута гігантка Шрі-Ланки: чому світ майже не знає Джетаванарамаю / Фото: Freepik
У день повного місяця стародавня Анурадхапура перестає бути просто археологічною пам’яткою. Буддійські паломники в білому, босоніж на запилених стежках, ченці в шафранових шатах, що співають на світанку, та іноземні мандрівники з різних континентів зливаються тут в одному ритуальному русі. Усе це відбувається майже безперервно вже понад дві тисячі років.
Анурадхапура, розташована на північно-центральній рівнині Шрі-Ланки, була першою великою столицею острова і залишається одним із найсвященніших міст буддійського світу. Саме тут буддизм уперше вийшов за межі Індії та набув державного значення. Сьогодні місто відоме величезним археологічним парком із монастирями, водосховищами та ступами.
Над усім цим височіє Джетаванарамая – гігантська ступа у формі напівсфери, яка на момент завершення на початку IV століття нашої ери була третьою за величиною рукотворною спорудою на Землі після пірамід Гізи. Збудована приблизно у 301 році нашої ери з близько 93,3 мільйона випалених глиняних цеглин, вона первісно сягала 122 метрів заввишки. Сьогодні її висота становить близько 71 метра – результат століть руйнувань, занепаду та реставрацій, але навіть у такому вигляді вона залишається найбільшою за об’ємом цегляною спорудою, коли-небудь зведеною людиною.
За підрахунками археологів, цегли Джетаванарамаї вистачило б, щоб збудувати стіну заввишки майже метр від Лондона до Единбурга або від Нью-Йорка до Піттсбурга. Попри це, за межами Шрі-Ланки пам’ятка залишається маловідомою. Її історія була частково втрачена через джунглі, зміну релігійних пріоритетів і вибіркове збереження спадщини, що на століття приховало одну з найбільших інженерних перемог давнього світу.
Джетаванарамая була не лише ступою, а й серцем величезного монастирського комплексу Джетавана Віхара, де мешкали сотні ченців. Усі споруди комплексу були зорієнтовані так, щоб погляд постійно повертався до ступи, яка слугувала духовною віссю життя громади. За словами старшого археолога Анурадхапури Годамуне Паннасіхи, тут проживало близько 200 ченців, а місто було живим релігійним центром, куди люди приходили з підношеннями, аби здобути духовні заслуги.
Втім, з моменту будівництва Джетаванарамая була джерелом суперечок. Її звели на землі, пов’язаній з ортодоксальною Маха Віхарою школи Тхеравада, і, ймовірно, без згоди її ченців. Згодом комплекс асоціювали з сектою Сагаліка, доктрини якої мали риси махаяни. Через відсутність збережених хронік Махаяни зі Шрі-Ланки історикам доводиться відновлювати ці події опосередковано, спираючись на фрагментарні й суперечливі джерела.
Інженерні виклики будівництва були колосальними. На відміну від кам’яних пірамід Єгипту, Джетаванарамаю зводили з глиняної цегли – матеріалу значно менш стійкого до ерозії. Мільйони цеглин потрібно було виготовити, транспортувати та викласти з надзвичайною точністю. Історики вважають, що для цього використовували слонів, вози з волами та бамбукові риштування, зв’язані койровими мотузками з кокосового волокна.
Масивна напівсферична форма ступи рівномірно розподіляла вагу, а ґрунт перед будівництвом ретельно перевіряли, заливаючи водою, щоб оцінити його здатність поглинати вологу. У руїнах виявлено порожнисті камери, що свідчать про раннє розуміння вентиляції. Попри це, землетруси, мусонні дощі та століття занедбаності призвели до часткових обвалів. Остання масштабна реконструкція відбулася у XII столітті за короля Паракрамабаху І, а пізніші реставрації з використанням цементу, за словами археологів, могли навіть пришвидшити руйнування.
Під час розкопок у структурі ступи знайшли численні релікварії з ритуальними скарбами. Особливе значення мають золоті панелі із зображенням бодхісаттви та уривками сутри Праджняпараміти, написаними санскритом. Ці артефакти, які нині зберігаються в Національному музеї Коломбо, є рідкісним матеріальним доказом існування махаяни у давній Шрі-Ланці та свідчать про космополітичний характер Джетавани.
Окремою загадкою залишається вершина ступи. За історичними джерелами, її міг вінчати діамант, що, ймовірно, слугував для відбиття блискавок під час мусонів. Форма шпиля нагадує вежу, і деякі дослідники припускають вплив римських або середземноморських технологій, що поширювалися через торгівельні шляхи Індійського океану.
Сьогодні Джетаванарамаю часто порівнюють із сусідньою Руванвелісайєю – найсвятішою ступою міста, де, за віруваннями, зберігаються реліквії Будди. Руванвелісая менша за первісну Джетаванарамаю, але постійно підтримувалася і нині сягає понад 100 метрів, залишаючись центром паломництва та національного релігійного життя.
Мелатонін активно просувають на онлайн-платформах і в соцмережах як безпечний засіб для сну, однак у Великій Британії його продаж дозволений лише за рецептом лікаря. Ситуація ускладнюється тим, що в низці інших країн мелатонін продається без рецепта, що створює плутанину для споживачів і полегшує його нелегальний обіг онлайн.
Також читайте:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
