Халяви не буде: дизайнерка Сільченко відповіла, чи отримують зірки безкоштовні сукні її бренду

У світі української моди давно існує напівжартівливий міф: варто дизайнерці стати “своєю” серед зірок, як її речі автоматично починають розлітатися як подарунки з бантиками. Але реальність, як завжди, трохи менш романтична і значно більш бізнесова. Саме про це відверто розповіла дизайнерка Катя Сільченко.

• Найяскравіші українські акторки: хто вони та завдяки яким ролям стали відомими

Деталі

Інтерес до бренду the COAT сьогодні настільки високий, що історія з “хочу цю сукню” часто починається ще до офіційного релізу колекції. Схоже, зірки уважно стежать за кожним показом і одразу формують власні модні бажання. Причому без довгих роздумів і стилістичних консультацій — просто побачила і захотіла.

Сама Сільченко з легкою іронією зізнається, що іноді навіть не встигає “допоказати” колекцію, як уже починаються дзвінки від відомих клієнток. У цьому модному списку бажань регулярно з’являються впізнавані імена українського шоу-бізнесу.

Після останнього показу зателефонувала Тіна Кароль і каже: "Мені цю сукню". Зателефонувала Надя Дорофєєва і сказала: "Я хочу ці шорти!".

Такі історії легко могли б створити враження, що дизайнерський гардероб для зірок — це щось на кшталт дружнього обміну подарунками. Але Сільченко одразу руйнує цей стереотип і чітко окреслює межу між дружбою і бізнесом.

Але чи справді селебріті отримують речі “за красиві сторіз” або просто за статус. Відповідь виявилася максимально прямою: у моді, як і в будь-якій справі, є правила гри.

Катя Сільченко пояснює, що її шлях у фешн-індустрії не був швидким чи легким, тому сприймати власний бренд як “подарункову базу” вона не готова. Зірки можуть бути близькими, приємними в спілкуванні, навіть друзями, але це не скасовує вартості роботи і виробництва.

Я вже стільки працювала, що можу дозволити собі не дарувати речі

У цій фразі добре читається позиція: бренд — це не про імпровізовану щедрість, а про системну роботу, в якій кожен виріб має свою ціну, історію і процес створення. Максимум, на який можуть розраховувати навіть найвідоміші клієнтки, — це індивідуальні умови або приємні бонуси, але не повністю безкоштовні образи.

Водночас Сільченко з легким гумором підкреслює ще один момент: на фоні світових люксових брендів українська мода виглядає значно доступнішою. І це теж формує своєрідну перспективу для покупців.

До цього ми писали, що український кінематограф сьогодні розвивається в умовах очевидного контрасту: країна живе у реальності повномасштабної війни, яка трансформує щоденне життя та досвід людей, однак на екрані ці зміни відображаються далеко не повною мірою. На цю невідповідність звертає увагу акторка Анастасія Пустовіт, яка критично оцінює чинні підходи індустрії до зображення жіночих персонажів. На її думку, кіногероїні в українських стрічках і далі часто залишаються надмірно “відретушованими” — з ідеалізованою зовнішністю та глянцевою подачею, що мало перетинається з реальністю, у якій сьогодні живуть українські жінки.