Жан Рено написав роман про викрадених українських дітей — і пояснив чому

Жан Рено — це безліч інших ролей, які знає глядач із будь-якої країни. Але в останні роки французька кінозірка дедалі більше говорить не зі сцени, а зі сторінок. І тема, яку він обрав для свого другого роману, — не вигадана.

• Атака 171 дроном та відставка Джулі Девіс: як минула ніч в Україні

Деталі

"Я був надзвичайно шокований"

Книга називається "Втеча" — L'Évasion у французькому оригіналі. В її основі — реальні події, які Рено почув у новинах і які, за його словами, не відпускали.

"Коли я почув про цю історію — 19 546 викрадених українських дітей, ідентифікованих у 2024 році кількома неурядовими організаціями — я був надзвичайно шокований. Я вважав божевіллям, що цих дітей викрадають для промивання мізків. Я не роблю політичної заяви. Я хотів перетворити це на роман", — пояснив він в інтерв'ю Télé 7.

Це важливе уточнення — "не роблю політичної заяви". Рено свідомо відокремлює художній вимір від публіцистичного. Але сам факт того, що він узяв цю тему й написав про неї книгу — вже є висловлюванням. Мовчати про викрадених дітей простіше, ніж писати шпигунський роман, де вони — в центрі сюжету.

Хто така Емма і куди вона їде

Головна героїня "Втечі" — Емма, агентка французьких спецслужб. Її попередня біографія нестандартна для шпигунки: колишня масажистка, яка потрапила в розвідку і тепер отримує найнебезпечніше завдання своєї кар'єри.

За легендою прикриття вона наближається до російського агента — і вирушає до сибірського табору, щоб знайти сліди депортованих українських підлітків і задокументувати їхнє становище.

"Мета: простежити долю тисяч молодих людей, депортованих до пекла нових ГУЛАГів" — так описує книгу сам автор.

Сибірські табори для українських дітей як сюжет шпигунського роману — це не перебільшення і не художня гіпербола. Це художня обробка задокументованих фактів. І саме це робить книгу важчою, ніж типовий трилер.

Не перший роман і не перший зв'язок з Україною

"Втеча" — вже другий роман Рено про Емму. Перша книга розійшлась у Франції накладом понад 40 тисяч примірників — непоганий результат для актора, що дебютував у прозі. Це означає, що аудиторія є, інтерес реальний і продовження серії має сенс.

Варто додати: Жан Рено і до цього не був байдужим до України. У 2018 році він знімався у фільмі "Останній крок" у Карпатах і Києві й відверто казав, що був вражений природою і гостинністю країни. Тоді говорив, що із задоволенням повернеться до нового проєкту, пов'язаного з Україною. Повернувся — але через книгу.

Чому це важливо поза літературним контекстом

19 546 ідентифікованих дітей — це лише ті, про кого відомо. Реальна цифра, за оцінками правозахисних організацій, значно більша. Це діти, яких вивезли з окупованих територій, розмістили в таборах і будинках-інтернатах, де їх цілеспрямовано перевиховують — забирають мову, ідентичність, пам'ять про родину.

Міжнародний кримінальний суд вже видав ордер на арешт Путіна саме у зв'язку з цими депортаціями. Але ордер — це юридичний документ, який читають юристи. Роман читають мільйони.

Саме в цьому і полягає значення "Втечі": не як судовий доказ і не як журналістський матеріал, а як спосіб донести реальність до аудиторії, яка інакше могла б ніколи не дізнатись, що відбувається в сибірських таборах із дітьми, яких забрали від батьків.

Жан Рено обрав правильну зброю. Для людини, яка все своє життя грала в кіно різних персонажів, — написати про тих, кого позбавили права на власне ім'я, мабуть, і є найточнішим висловлюванням.

Поки світові зірки намагаються зафіксувати український біль у літературі, вітчизняне кіно часто опиняється в парадоксальній пастці. Сьогодні воно існує у подвійній реальності: з одного боку — повномасштабна війна, що змінює людей на всіх рівнях, з іншого — екран, де ці трансформації майже не відображені. На цей болючий розрив вказує акторка Анастасія Пустовіт, різко критикуючи відшліфовані стандарти краси, які досі диктує індустрія. За її словами, жіночі образи в кіно залишаються майже глянцевими — такими, що не мають нічого спільного з суворою реальністю, в якій щодня виживають українки.