Дослідження: ультрамарафони спричиняють прискорене старіння клітин крові та запалення
Біг на витривалість спричиняє механічні та молекулярні пошкодження клітин крові
Як екстремальний біг впливає на кров: дослідження пошкодження еритроцитів та ризику анемії/Фото: Unsplash
Екстремальні фізичні навантаження, які раніше вважалися еталоном витривалості, дедалі частіше потрапляють під пильну увагу медиків. Нове дослідження свідчить про серйозні структурні зміни в крові атлетів. Зокрема, науковці виявили, що біг на наддовгі дистанції пошкоджує еритроцити, ставлячи під сумнів безумовну користь супермарафонів для здоров’я.
Молекулярний збій: що відбувається з клітинами
Довгий час залишалося загадкою, чому після забігів у спортсменів спостерігається масовий розпад червоних кров'яних тілець, що часто веде до розвитку анемії. Команда дослідників з Університету Колорадо на чолі з доктором Тревісом Немковим змогла пролити світло на цю проблему.
Головні знахідки вчених включають:
- Втрата еластичності: Після фінішу еритроцити втрачають здатність легко деформуватися. Це критично, адже для доставки кисню та виведення токсинів клітина має бути достатньо гнучкою, щоб пройти крізь найдрібніші капіляри.
- Молекулярна деградація: Створена вченими детальна молекулярна карта показала глибокі зміни у структурі білків та ліпідів під впливом навантажень.
- Прискорене старіння: Процеси, що відбуваються в крові марафонців, фактично імітують прискорений цикл старіння клітин.
Механізми руйнування: тиск та запалення
Науковці виділяють два основні фактори, що "вбивають" еритроцити під час бігу:
- Механічний стрес: Кров’яні тільця зазнають пошкоджень через постійні перепади тиску рідини, коли кров на великій швидкості циркулює судинами під час інтенсивного руху.
- Молекулярний стрес: Організм потерпає від загального запалення та окислювального стресу – стану, коли природних антиоксидантів не вистачає для нейтралізації вільних радикалів, що руйнують клітинні структури.
Дослідження підтвердило: що довша дистанція, то сильніші пошкодження. Якщо на 40-кілометровому відрізку зміни були помітними, то на дистанції 171 км вони ставали критичними.
Отримані дані мають подвійну цінність. З одного боку, вони допоможуть тренерам створювати персоналізовані плани відновлення та харчування для ультрамарафонців. З іншого – відкривають нові горизонти в трансфузіології. Співавтор дослідження, професор Анджело Д’Алессандро зазначає:
Механізми пошкодження клітин у бігунів майже ідентичні тим, що ми бачимо під час тривалого зберігання донорської крові
Оскільки кров у банках зазвичай стає непридатною для переливання через шість тижнів через деградацію еритроцитів, вивчення стресостійкості клітин атлетів може допомогти подовжити термін придатності донорських запасів.
Обмеження та перспективи
Попри революційність висновків, автори визнають певні обмеження: у дослідженні взяли участь лише 23 особи, переважно однієї расової групи. Також залишається відкритим питання: як швидко організм здатний відновити пошкоджену кров і чи мають ці процеси незворотний вплив на здоров’я у довгостроковій перспективі.
Наступні етапи наукової роботи включатимуть спостереження за спортсменами впродовж кількох місяців після змагань, щоб з’ясувати реальну ціну "залізної" витривалості.
Фахівці б’ють на сполох: сучасна одержимість ідеальним раціоном у поєднанні з надмірними навантаженнями стає причиною ранньої деградації опорно-рухового апарату у молоді. Провідні хірурги-ортопеди фіксують різке зростання випадків остеоартриту, а також пошкоджень хребта, стоп і суглобів серед молодих людей. Як з’ясувалося, причиною госпіталізацій дедалі частіше стають нещадні високоінтенсивні тренування, які замість зміцнення тіла призводять до складних переломів та хронічних травм.
Ще новини на тему, що можуть вас зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
