Один напад судом – це не вирок: як відрізнити одноразовий напад від епілепсії
Дослідження показують, що майже кожна десята людина за життя переживає щонайменше один напад
Один напад судом – це не вирок: як відрізнити одноразовий напад від епілепсії / Фото: Freepik
Судоми можуть виглядати страшно як для людини, яка їх переживає, так і для тих, хто опиняється поруч у цей момент. У момент нападу контроль над тілом втрачається: м’язи раптово напружуються, кінцівки смикаються, а свідомість зникає. Близькі часто не знають, як допомогти, і це тільки посилює шок. Але фахівці наголошують на твердженні, що далеко не кожні судоми означають епілепсію.
Разом з тим варто памʼятати, що і не всі напади обовʼязково мають виглядати так драматично, адже бувають й випадки, коли напад відбувається тихо і спокійно: це може бути коротка раптова пауза в мовленні, порожній, ніби відсторонений погляд або невеликі, повторювані рухи. Для більшості людей це залишається одноразовою, ізольованою подією, але для людей з епілепсією напади стають повторюваною й часто непередбачуваною частиною життя.
Епілепсія – це хронічне неврологічне захворювання, за якого мозок спричиняє повторювані, неспровоковані напади, епізоди аномальної електричної активності, що викликають мимовільні зміни у роботі організму, відчуттях або усвідомленні. Діагноз зазвичай ставлять після двох чи більше нападів, але іноді його можуть встановити вже після одного, якщо ризик рецидиву вважають високим. Орієнтовно в кожної 26-ї людини протягом життя розвивається епілепсія.
Прояви нападів сильно залежать від того, в якій частині мозку виникла аномальна активність і наскільки далеко вона поширилася. Саме тому клінічна картина може варіюватися від раптового падіння з судомами до мало помітних епізодів. На цьому тлі важливо розрізняти сам факт судоми та діагноз епілепсії. Головна відмінність між епілепсією та судомами полягає у повторюваності. Судома – це одноразова подія, яка спричиняє пошкодження мозку, тоді як епілепсія відображає постійну схильність до рецидивуючих судом.
Причинами епілепсії найчастіше стають структурні аномалії мозку. Вона може розвиватися на тлі пухлин, травм головного мозку, інфекцій або вроджених вад розвитку. До інших можливих чинників належать порушення обміну речовин, інфекції на кшталт менінгіту чи енцефаліту, кисневе голодування під час пологів, а також генетичні мутації, які змінюють спосіб, у який клітини мозку передають сигнали. Черепно-мозкові травми теж збільшують ризик розвитку епілепсії. Лікар зазначає, що вплив певних токсинів або речовин може провокувати судоми, а в деяких країнах, що розвиваються, додатковим вагомим фактором стають паразитарні інфекції. Іноді рубцева тканина після травм або операцій на мозку також порушує нормальну електричну активність, тоді йдеться про вторинну епілепсію.
Хоч універсального лікування епілепсії не існує, за умови належної терапії багато пацієнтів досягають тривалого контролю над нападами й ведуть активне, повноцінне життя. Початком лікування зазвичай стають медикаменти – протисудомні препарати, що регулюють патологічну активність мозку. Такі ліки ефективно контролюють напади приблизно у двох третин хворих на епілепсію. Деякі пацієнти згодом можуть повністю увійти в ремісію, припинивши прийом протисудомних препаратів, але в більшості випадків терапію доводиться продовжувати тривалий час.
Для тих, у кого напади не припиняються з медикаментозним лікуванням, існують інші варіанти: хірургічне втручання в мозок з видаленням або модифікацією ураженої ділянки чи імплантація пристроїв нейростимуляції, які допомагають регулювати мозкові сигнали. Також важливу роль відіграють повсякденні звички. Зниженню ризику сприяє профілактика травм, зокрема, носіння шолома під час їзди на велосипеді та спосіб життя, який підтримує здоров’я серця й мозку. Відмова від куріння та наркотиків, регулярні фізичні вправи, збалансоване харчування й систематичні візити до сімейного лікаря точно не будуть зайвими.
Для людей, схильних до судом, дуже важливо підтримувати стабільний режим сну, контролювати рівень стресу та уникати таких типових тригерів як миготливе світло, гучні звуки, зневоднення, вживання алкоголю чи вплив екстремальних температур.
Попри те що ми звикли асоціювати небезпеку переважно з літньою спекою, справжня небезпека ховається зовсім в іншій порі року. Нові дані свідчать, що холод відповідальний за більшість смертей, спричинених екстремальними температурами. Те, що багато хто вважає незначним дискомфортом, насправді має набагато серйозніші наслідки для здоров’я.
Ще новини на тему, що можуть зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
