ua ru
Будь ласка, заповніть це поле
1

Психологи пояснюють, чому “погані звички” можуть бути корисними

Здоров'я

Що насправді говорить ваша психіка

Психологи пояснюють, чому “погані звички” можуть бути корисними

Психологи пояснюють, чому “погані звички” можуть бути корисними/Фото: pexels

Гризіння нігтів, впадання в прокрастинацію та уникання чогось часто сприймають як погані звички, які ми не можемо контролювати. Проте нова книга з психології пропонує інший підхід. У своїй роботі “Контрольовані вибухи в психічному здоров’ї” клінічний психолог доктор Чарлі Геріот-Мейтленд зазначає, що такі звички можуть бути стратегіями виживання. Можливо, колись вони нас дійсно захищали.

Деталі

Спираючись на багаторічні клінічні дослідження та терапевтичну практику, експерт розкриває, як мозок надає пріоритет передбачуваності та безпеці над комфортом та щастям. Він зазначив, що наш мозок — це машина виживання. Він запрограмований не на оптимізацію нашого щастя та благополуччя, а на те, щоб підтримувати нас живими

Дослідження показують, що протягом більшої частини історії людства несподіваний результат міг бути фатальним. Можливо, саме тому мозок віддає перевагу передбачуваному болю над непередбачуваною загрозою. Він не любить сюрпризів. Зіткнувшись із невизначеністю, мозок може обирати менш значущі, саморуйнівні дії, а не ризикувати, вдаючись до більших, непередбачуваних дій.

У книзі стверджується, що “мозок використовує ці незначні пошкодження як захисну дозу для запобігання подальшій шкоді”. Наприклад, прокрастинація може створювати стрес і розчарування, але вона також може відтермінувати вплив страху невдачі чи осуду, що має високі ставки. Центральний аргумент полягає в тому, що поведінка, яку ми називаємо “самосаботажем”, насправді може бути спробами мозку контролювати дискомфорт.

У сучасному житті загрози часто мають радше емоційний, ніж фізичний характер. За словами експертів, відторгнення, сором, тривога та втрата контролю можуть активувати ті ж системи виживання, що й фізична загроза.

Наш мозок еволюціонував таким чином, що схильний сприймати загрозу, навіть коли її немає, щоб викликати в нас захисну реакцію. Самокритика, уникнення та такі дії, як гризіння нігтів, можуть функціонувати як спроби впоратися з “небезпеками”.

Галлахер зазначив, що книга спирається на клінічні висновки, а не на емпіричні дослідження.

Раніше ми писали про те, що вчені показали шлях до запобігання мільйонам випадків деменції. Вони навіть представили остаточну “дорожню карту” для подолання цієї хвороби.

Ще новини на тему, що можуть зацікавити:

Джерело: Foxnews

Не пропустіть цікавинки!

Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!

Головне за сьогодні
Більше новин