Жінки менш амбітні? Опитування показало різницю – і соцмережі вибухнули
Жінки назвали справжню проблему кар’єрного гальма
Жінки менш амбітні? Опитування показало різницю – і соцмережі вибухнули / Фото: Freepik
Інтернет знову сперечається про те, що насправді стоїть за кар’єрними рішеннями жінок. Поштовхом став щорічний огляд жінок на робочому місці, який цього тижня виніс у заголовок поняття “розрив в амбіціях”. Дані опитування показали, що жінки та чоловіки на всіх рівнях однаково віддані своїй кар’єрі й мотивовані виконувати роботу якнайкраще. Але в одному пункті цифри різняться: бажання піти на наступну сходинку корпоративних сходів висловили 80% жінок і 86% чоловіків.
Формулювання про “розрив в амбіціях” у соцмережах сприйняли болісно. У відповідь почала звучати теза, що жінки не відмовляються від амбіцій, вони відмовляються від робочого місця, яке історично було спроєктоване під чоловіків. Йдеться про середовище, де легше тим, хто має менше обов’язків із догляду за дітьми або людьми похилого віку, може залишатися в офісі допізна, їздити у відрядження в останню хвилину і не несе емоційного чи розумового навантаження домашнього господарства.
Річ у тім, що розрив полягає не в амбіціях. Розрив полягає в турботі, спонсорстві, видимості, справедливості, гнучкості, безпеці та підтримці. Жінки мають менше спонсорів, отримують менше додаткових завдань і підвищень, частіше стикаються з “покараннями” за віддалену або гнучку роботу, переживають вищий рівень вигорання та мають меншу гарантію зайнятості.
Тема “пропускної здатності” стала ще одним важливим мотивом у цій дискусії. Одна з рекрутерок написала, що її завжди непокоїла розбіжність у “амбіціях”, але як працююча мама вона відчуває, що амбіції нікуди не зникли, натомість зменшилася її енергія й ресурс, бо фактично доводиться виконувати дві роботи. Вона додала, що доки догляд не перестануть сприймати як особисту проблему, яку жінки мають вирішувати тихо, нічого не зміниться.
Водночас сама організація, яка оприлюднила дані, теж спрямовує увагу на роботодавців і говорить радше про “прогалину в підтримці”, тобто про нестачу системної допомоги жінкам на робочому місці. Значна частина результатів опитування, яке називають найбільшим дослідженням жінок на робочому місці у США, підкріплює цю логіку. Зокрема, майже 25% жінок початкової та вищої ланки, які не зацікавлені в підвищенні, пояснили це тим, що особисті зобов’язання ускладнюють виконання додаткової роботи. Серед чоловіків так відповіли 15%.
Лише приблизно половина компаній заявила, що кар’єрне зростання жінок є для них пріоритетом. А деякі роботодавці взагалі не пропонують жодної підтримки, спрямованої саме на кар’єру жінок. А коли компанії не роблять належних кроків для підтримки всіх працівників, вони фактично “виштовхують” жінок із системи.
На цьому тлі виникає ще одне ключове запитання: “розрив амбіцій” – це справді про амбіції чи радше про те, як ми їх визначаємо? Зважаючи на важкий тягар, який часто несуть жінки, сам термін став радше натяком. І щоб розібратися, важливо уточнити: що взагалі означає бути амбітною.
У матеріалі також згадують інше дослідження: опитування, проведене цього року жіночою мережею та дослідницькою компанією, показало, що 86% жінок на керівних посадах сьогодні більш амбітні, ніж п’ять років тому. Крім того, наводиться національне опитування, яке розглядає амбіції ширше: жінки ставили в пріоритет фінансовий успіх, вплив на ухвалення рішень, час і гнучкість та інші складові амбіцій, а сама посада опинилася на останньому місці.
Бути “зручним для всіх” здається безпечним: ви уникаєте конфліктів, підлаштовуєтесь і нікого не розчаровуєте. Але з часом така роль починає працювати проти вас, бо люди звикають, що ви завжди погоджуєтесь, і повага непомітно зникає. У сучасному світі успіх справді вимірюється не лише статусом чи харизмою справжнє визнання отримують ті, хто діє послідовно, стратегічно й показує реальні результати.
Також читайте:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
