Перша тварина на Землі: вчені отримали вагомі докази на користь одного кандидата
Ось кого визнають найдревнішою твариною планети
Перша тварина на Землі: вчені отримали вагомі докази на користь одного кандитата / Фото: Pexels
Понад десять років біологи сперечаються над, здавалося б, простим питанням: яка тварина була першою на Землі? Вибір звужується до двох варіантів – примітивних губок без нервів і м’язів або гребінчастих медуз, які ці системи вже мають. Але від відповіді залежить те, як ми розуміємо появу тваринного світу: чи життя починалося з дуже простих форм, що поступово ускладнювалися, чи навпаки – найперші істоти були вже доволі складними, а частину рис згодом втратили.
Якщо першими були гребінчасті медузи, то це означає, що найдавніші тварини вже мали м’язи та нейрони, а губки з часом їх втратили. Якщо ж на початку були губки, то історія виглядає інакше: усе почалося з простих організмів, а складність еволюціонувала поступово, крок за кроком.
Довгий час більшість учених схилялася до того, що першими були саме губки, адже це узгоджувалося з тим, що їм бракує багатьох характерних для інших тварин ознак. Але у 2008 році геномне дослідження показало зовсім інше: на основі генетичних даних першість отримали гребінчасті медузи. Це означало, що нервова й м’язова системи могли виникнути дуже рано, а потім зникнути у губок. Результати виявилися настільки несподіваними, що розкололи спільноту і відтоді нові методи генетичного аналізу то підтримували одну гіпотезу, то іншу.
У 2023 році ще один підхід, уже не до послідовностей, а до просторового розташування генів на хромосомах, знову “віддав голос” гребінчастим медузам. Науковці поділилися на табори, кожен з яких мав свою відповідь. Лабораторія Ніколь Кінг у Берклі, яка зазвичай займається походженням тварин, а не суто філогенетичними суперечками, довгий час залишалася осторонь. Сама дослідниця зізнавалася, що не хотіла занурюватися в дискусію, яка не є її вузькою спеціалізацією.
Ситуація змінилася, коли до команди приєднався постдокторант Джейкоб Стінвік, який приніс із собою досвід у філогенетиці та обчислювальній біології. Він інтуїтивно схилявся до гіпотези, що першими були гребінчасті медузи, тоді як Кінг залишалася прихильницею думки про першість губок. Це протиставлення всередині однієї лабораторії стало стимулом, тож замість сперечатися на рівні інтуїцій, вони вирішили детально подивитися на наявні дані.
Команда зібрала набір даних із консервативних генів багатьох організмів, тих, що змінюються повільно й часто використовуються для побудови “дерев життя”. Далі вони застосували одразу кілька різних методів аналізу, які зазвичай використовуються окремо, і порівняли результати. Ключовим принципом було відфільтрувати гени, які давали різні відповіді залежно від способу обробки, а залишати лише ті, що поводилися послідовно. Дослідники також змінювали багато технічних параметрів, щоб перевірити, наскільки стабільними є результати.
Після цього вони провели серію статистичних тестів, щоб зрозуміти, в який бік схиляються дані. Важливо, що команда не покладалася на одну модель чи один тип доказів, а намагалася зібрати картину з кількох незалежних підходів. Результат виявився однозначним в одному сенсі: усі тести або підтримали гіпотезу, що першими були губки, або не дали чіткої відповіді взагалі. Близько 62% тестів підтвердили “сестринство” губок до всіх інших тварин, 38% виявилися непереконливими. Жоден тест не підтримав варіант із гребінчастими медузами як найпершою гілкою.
Ніколь Кінг зазначає, що такий спосіб аналізу дає дуже сильну підтримку гіпотезі про губки і добре збігається з більш давніми роботами, які спиралися на морфологію. Водночас вона наполягає, що питання ще не закрите: остаточне слово має сказати вся наукова спільнота. Автори підкреслюють, що самі не оголошують дискусію завершеною, а лише пропонують вагомий масив даних, який послідовно вказує в один бік.
Якщо губки справді були першими, це означає, що найдавніші тварини були простими організмами без нервової та м’язової систем, а складність наростала поступово. Така картина узгоджується з уявленням про повільну еволюцію нейронів, м’язів та інших розвинених систем і робить основу “дерева тварин” стабільнішою для майбутніх досліджень.
У тихому передмісті, де рідко трапляється щось трагічніше за побутові суперечки, суботній день обернувся справжнім жахом. Будинок, який колись був місцем сімейного затишку, став сценою події, що шокувала навіть досвідчених слідчих.
Ще новини на тему, що можуть зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
