Чому таблетки не єдине рішення: як тренування допомагають контролювати біль у спині

У минулому, коли не було знеболюючих ліків, люди, мабуть, дуже страждали. У наш час існує величезний вибір знеболюючих препаратів, тому впоратися з проблемою простіше. Однак прогрес часто має свою ціну, і спеціалісти розповідають, як все працює та чому не можна покладатися лише на таблетки.

• Як 10 найкращих протизапальних продуктів допомагають захистити серце, мозок і не тільки

Деталі

Лікарі зазначають, що знеболюючі препарати важливі в гострих ситуаціях. В таких випадках люди часто спочатку вдаються до безрецептурних засобів, таких як ібупрофен, парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, такі як АСК або аспірин, диклофенак. Проте це пов'язано з ризиками та побічними ефектами: парацетамол, наприклад, може пошкодити печінку. Загалом знеболювальні препарати токсичні.

Кей Німір, лікар болю та головний лікар клініки LUP Clinic Hagenow у Мекленбурзі зазначає, що ібупрофен і диклофенак зруйнують нирки, призведуть до серцевих нападів, пошкодять печінку. Для Німейєра це причини, через які ці препарати повинні бути рецептурними. За його словами, часто вони навіть не допомагають.

Тим не менш, їх приймають часто: практично кожна друга доросла людина приймає безрецептурні знеболюючі препарати протягом місяця. Як часто і як довго кожен вирішує для себе сам. Тим, у кого спостерігається хронічний біль або особливо сильний біль, лікар призначає більш сильні препарати, зокрема, опіоїди, такі як фентаніл і оксикодон. Вони мають високий потенціал викликати звикання.Оксикодон спровокував опіоїдну кризу в США. Мільйони американців стали залежними, десятки тисяч помирають від передозування.

За словами лікаря Німіра, багато людей не знають, що високі дози опіатів викликають більше болю.Навіть якщо це звучить парадоксально, сильні знеболюючі препарати у великих дозах змушують організм регулювати біль по-іншому. Знижується здатність організму боротися з болем. Люди стають більш чутливими до болю. Але вихід є в тому, що організм здатен самостійно боротися з больовими відчуттями. Саме тому люди можуть продовжувати бігати в екстремальних ситуаціях з серйозними травмами, наприклад, переломом ноги.

Крістіан Бюхель, дослідник болю та директор Інституту системної нейронауки в Університетській лікарні Гамбурга зазначає, що так склалося еволюційно. У кожного, кого вкусив лев, є два варіанти: “Лягти і бути з'їденим або втекти. А від болю дуже недоцільно тікати". Фізичні навантаження гасять біль. Чим довше і інтенсивніше, тим краще.

Якщо наш організм виділяє ендорфіни під час фізичних вправ, ми менше відчуваємо біль. Тому що біль відбувається в головному мозку. Без нашого головного мозку болю практично немає. На щастя, нерви можуть вчитися протягом усього життя, налагоджувати зв'язки, утворювати нові мережі. Знання про біль, про себе і регулярні фізичні вправи є важливою частиною терапії болю.

Раніше ми писали про один симптом Covid, який може загнати вас у пастку на все життя. Дослідники розповіли, який відсоток людей після хвороби страждає через цю неприємність до кінця життя.