Брюс Вілліс був правий: вчені довели, що "бахнути ядеркою" по астероїду – це не лише сценарій кіно
Наковці довели, що людство таки має шанс не повторити долю динозаврів
План "Армагеддон": вчені довели, що ядерний вибух дійсно може врятувати Землю від астероїда/Фото: Unsplash
-
Вчені CERN та стартапу OuSoCo за допомогою Суперпротонного синхротрона довели можливість використання ядерних вибухів для відхилення небезпечних астероїдів.
-
Експерименти з метеоритом Campo del Cielo показали, що металеві тіла під тиском не розлітаються на друзки, а стають міцнішими та дозволяють змінити траєкторію.
-
Науковці планують продовжити дослідження на складніших матеріалах, оскільки поки що підтверджено ефективність ядерного методу лише для металевих астероїдів.
Якщо ви хоча б раз бачили "Зіткнення з безоднею" або будь-яку іншу стрічку, де на Землю летить величезна космічна каменюка, ви знаєте універсальний рецепт порятунку: треба просто підірвати на ній ядерну бомбу. Поки кінокритики закочували очі від таких сценаріїв, вчені з CERN та стартапу Outer Solar System Company (OuSoCo) вирішили перевірити: а що, якщо це єдиний робочий варіант, коли до апокаліпсиса залишилося всього нічого?
Деталі
Досі скептики мали два залізних аргументи. По-перше, замість одного великого астероїда ми ризикуємо отримати тисячу маленьких, які перетворять планету на решето. По-друге, у нас немає "чернетки": не можна підірвати астероїд "на пробу", а потім переграти, якщо щось піде не так. Проте науковці – люди вперті. У дослідженні, опублікованому в Nature Communications, вони довели, що людство таки має шанс не повторити долю динозаврів.
Оскільки підривати ядерні боєголовки в космосі забороняє міжнародне право (та й бюджету шкода), вчені пішли іншим шляхом. Вони взяли зразок метеорита Campo del Cielo, який колись приземлився в Аргентині, і піддали його справжнім тортурам у Суперпротонному синхротроні (SPS). За допомогою 27 інтенсивних протонних імпульсів вони імітували умови, що виникають під час ядерного вибуху поруч із об'єктом.
Результати виявилися парадоксальними:
- Ефект "сталевих нервів": Металевий матеріал астероїда не розлетівся в пил, а навпаки – виявив "самостабілізуючу поведінку". Під екстремальним тиском він став міцнішим.
- Більше – краще: Мелані Бохман з OuSoCo зазначає, що ми можемо використовувати значно потужніші заряди, ніж малювали попередні моделі. Це дозволяє просто "штовхнути" астероїд з курсу, не перетворюючи його на купу шрапнелі.
Звісно, не все так просто. Дослідники чесно зізнаються, що експериментували з металевими астероїдами, бо їх легше моделювати. А от той красень Чиксулуб, який 66 мільйонів років тому відправив динозаврів у вічність, був вуглецевим "камінцем". Чи спрацювала б ядерка проти нього – питання відкрите. Можливо, динозаврам просто не пощастило зі складом їхнього вбивці (хоча відсутність у них ядерної фізики теж зіграла свою роль).
Поки NASA бавиться з місією DART, намагаючись змістити астероїди кінетичним ударом (щось на кшталт кидання сніжки в танк), вчені готуються до гіршого. Наступний етап – дослідження більш складних, пухких та скелястих матеріалів.
Тож, якщо завтра до нас завітає непроханий гість із глибокого космосу, у нас принаймні є наукове обґрунтування для самого видовищного вибуху в історії. Головне, щоб астероїд виявився металевим, а розрахунки – точними.
Крім боротьби з астероїдами вчені також зайнялись розробкою м’яса нового покоління. Так науковці винайшли спосіб зробити сперму від найкращих биків доступнішою для селекціонерів. Це допоможе виводити тварин із найсмачнішим м’ясом.
Більше новин за темою, що можуть вас зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
