Мільйони за місце на лаві: скільки клубам коштують футболісти, які майже не грають

У сучасному футболі багатомільйонний контракт не гарантує місця в основному складі. Клуби англійської Прем'єр-ліги, іспанської Ла Ліги, італійської Серії А, німецької Бундесліги та французької Ліги 1 щороку витрачають величезні суми на зарплати гравців. Проте частина цих футболістів проводить на полі лише кілька хвилин або взагалі не виходить у стартовому складі.

Особливо показовим став початок сезону-2026/27. Деякі високооплачувані футболісти втратили місце в основі, інші пропускають матчі через травми, а окремі гравці навіть не потрапляють до заявок на єврокубки.

Скільки коштує клубу одна хвилина такого футболіста?

Федеріко К'єза: три хвилини в АПЛ за зарплати 160 тисяч фунтів на тиждень

Одним із найпоказовіших прикладів є ситуація Федеріко К'єзи в «Ліверпулі».

Італійський вінгер перебрався до англійського клубу влітку 2024 року, але так і не став стабільним футболістом основного складу.

У сезоні-2025/26 К'єза провів 26 матчів Прем'єр-ліги, однак сумарно отримав лише 318 хвилин.

У нинішній кампанії ситуація стала ще складнішою.

За даними FBref, до кінця жовтня 2026 року італієць провів лише три хвилини в АПЛ. Він вийшов на заміну 11 жовтня у зустрічі проти «Манчестер Сіті», яка завершилася поразкою «Ліверпуля» 0:3.

25 жовтня К'єза перебував у заявці на матч проти «Брайтона», але на поле не вийшов.

При цьому його зарплата, за оцінкою Capology, становить 160 тисяч фунтів на тиждень.

Якщо умовно взяти 12 тижнів від початку серпня до кінця жовтня, витрати на базову зарплату футболіста становитимуть 1,92 мільйона фунтів.

Поділивши цю суму на три хвилини в АПЛ, отримаємо приблизно 640 тисяч фунтів за одну хвилину.

Проте це не повна вартість хвилини в усіх турнірах: для такого показника потрібно врахувати виступи в національних кубках і єврокубках.

Крім того, «Ліверпуль» не включив К'єзу до заявки на Лігу чемпіонів, що ще більше обмежило можливості італійця.

Раян Аїт-Нурі: дорогий трансфер без хвилин у чемпіонаті

Інша ситуація склалася з Раяном Аїт-Нурі в «Манчестер Сіті».

Алжирський захисник перейшов із «Вулвергемптона» влітку 2025 року. Його трансфер оцінювався приблизно у 30 мільйонів фунтів.

Проте в сезоні-2026/27 він практично зник із планів тренерського штабу.

За даними FBref, до кінця жовтня Аїт-Нурі не провів жодної хвилини в Прем'єр-лізі.

При цьому він залишався доступним для матчів і потрапляв до заявок команди.

За оцінками британських спортивних видань, футболіст отримує близько 130 тисяч фунтів на тиждень.

За умовні 12 тижнів це становить 1,56 мільйона фунтів.

Водночас поділити цю суму на кількість хвилин у чемпіонаті неможливо, оскільки показник дорівнює нулю.

Це не означає, що одна хвилина Аїт-Нурі коштує нескінченну суму. Коректніше зазначити, що за цей період клуб здійснював зарплатні виплати, не отримуючи від гравця ігрового часу в АПЛ.

В інших турнірах захисник усе ж виходив на поле, тому для загального розрахунку необхідно враховувати ці хвилини окремо.

Маркус Рашфорд: контракт, який залишається дорогим навіть без стабільного місця в основі

Ще один приклад — Маркус Рашфорд із «Манчестер Юнайтед».

Англієць підписав довгостроковий контракт у 2023 році, коли був одним із найважливіших футболістів команди.

Однак згодом його становище змінилося.

Рашфорд утратив стабільне місце в основі, пережив період оренди, а його майбутнє в клубі неодноразово ставало предметом обговорень.

За оцінкою Capology, річна зарплата футболіста становить приблизно 18,44 мільйона євро.

Це близько 354,6 тисячі євро на тиждень.

За такого контракту навіть кілька місяців із мінімальною ігровою практикою означають значні витрати для клубу.

Проте для визначення точної вартості однієї хвилини Рашфорда необхідно окремо перевірити його повний ігровий час у сезоні-2026/27, включно з кубковими матчами.

Травмовані футболісти — окрема категорія

Не всі дорогі контракти з малою кількістю хвилин свідчать про помилку клубного керівництва.

Наприклад, Джамал Мусіала належить до найбільш високооплачуваних футболістів Бундесліги.

За оцінкою Capology, його річна зарплата становить приблизно 22,83 мільйона євро.

Це понад 439 тисяч євро на тиждень.

Однак оцінювати витрати на такого футболіста виключно через кількість зіграних хвилин було б некоректно без урахування стану здоров'я.

Коли гравець пропускає матчі через травму, його відсутність не є рішенням тренера щодо спортивної форми чи конкуренції за позицію.

Клуб продовжує виконувати контрактні зобов'язання, розраховуючи на повернення футболіста після відновлення.

Тому у фінансовому аналізі необхідно розрізняти витрати через вимушену відсутність і витрати на гравців, які залишаються поза складом за спортивним рішенням.

Як правильно рахувати вартість однієї хвилини?

Найпростіша формула виглядає так:

Вартість хвилини = зарплата за досліджуваний період / кількість зіграних хвилин.

Наприклад, футболіст заробляє 200 тисяч євро на тиждень.

За 12 тижнів він отримує 2,4 мільйона євро.

Якщо за цей період він провів 120 хвилин, умовна вартість однієї хвилини становитиме 20 тисяч євро.

Якщо ж футболіст зіграв лише 20 хвилин, показник зросте до 120 тисяч євро.

Але це не означає, що клуб буквально платить таку суму за кожну хвилину матчу.

Зарплата виплачується відповідно до умов контракту, а розрахунок є лише способом порівняння витрат та ігрової практики.

До того ж клуби можуть виплачувати бонуси, підписні премії та інші компенсації, які не завжди враховуються у відкритих зарплатних базах.

Чому клуби продовжують платити футболістам, які не грають?

Причин може бути декілька.

Насамперед професійні контракти укладаються на кілька років. Якщо футболіст утрачає місце в основі, клуб не може автоматично зменшити його зарплату.

Інша проблема — складність продажу високооплачуваних гравців.

Навіть якщо інший клуб зацікавлений у трансфері, зарплатні вимоги футболіста можуть зробити угоду фінансово невигідною.

Окрему категорію становлять гравці, які залишаються в команді через нестачу пропозицій на трансферному ринку.

У таких випадках клуб може продовжувати виплачувати мільйони євро футболісту, який отримує лише кілька хвилин на полі.

Водночас ситуація з травмованими спортсменами принципово інша: їхні контракти залишаються частиною довгострокового планування, а повернення після відновлення може суттєво змінити спортивну цінність гравця.

Що показує порівняння?

Історії К'єзи, Аїт-Нурі та Рашфорда демонструють різні проблеми управління дорогими складами.

У першому випадку йдеться про футболіста, який практично не отримує ігрового часу та залишається поза єврокубковою заявкою.

У другому — про дорогого захисника, який не грає в чемпіонаті, хоча залишається частиною команди.

У третьому — про довгостроковий контракт, умови якого продовжують діяти навіть після зміни спортивного статусу футболіста.

Для клубів це означає, що ефективність трансферної політики залежить не лише від вартості придбання гравців.

Не менш важливими є тривалість контрактів, розмір зарплат, можливість продажу та відповідність футболістів тактичним вимогам тренера.

Саме тому найбільші фінансові втрати іноді пов'язані не з невдалим дорогим трансфером, а з багаторічним контрактом футболіста, який поступово перестає отримувати ігровий час.