Кліматична катастрофа та людський фактор: гідрологи попередили про загрозу дефіциту води в Україні

Україна та більша частина Європи зіткнулися з гострою проблемою нестачі води. За даними європейської аналітики Copernicus, у червні 2026 року європейські регіони отримали менше опадів за норму, а річковий стік тримається нижче середніх показників. В Україні ситуація ускладнюється безповоротним зникненням понад 10 тисяч малих річок, і цей процес продовжує набирати обертів.

Деталі

Більшість водних артерій країни охоплені глибоким маловоддям, яке сформувалося ще у травні через слабке водопілля, сильну спеку та дефіцит дощів. Найважча ситуація зафіксована на Дністрі та Тисі, де рівень води впав нижче історичних мінімумів: там спостерігається стояча вода та пересихання басейнів.

• Природні пожежі у Європі посиляться до кінця нинішнього сторіччя

На Черкащині також фіксуються тривожні рекорди:

• Річка Серебрянка: на окремих ділянках русло повністю пересихає.
• Річка Супій: рівень води знизився до однієї з найнижчих позначок за весь час спостережень.
• Річка Рось: витрати води впали нижче допустимих екологічних значень.

Причини кліматичних змін та температурні рекорди

Вітчизняні гідрологи наголошують, що маловоддя прогресуватиме через глобальну зміну клімату. Баланс опадів між сезонами порушився: замість рівномірних дощів земля отримує зливи, які випадають на перегрітий ґрунт. Волога швидко випаровується, не встигаючи зволожити землю. Природа все частіше "вимикає кран" на тривалі тижні чи місяці, а блокуючі антициклони та теплові куполи посилюють посухи.

Глобальне потепління в Україні відбувається швидше, ніж у середньому по Європі. Через континентальний клімат країна відчуває висушування набагато гостріше, а Лісостепова та Степова зони зміщуються на північ. Південні регіони переходять у зону сухих субтропіків, і навіть Черкащина кліматично наближається до Херсонщини, де вже успішно вирощують кавуни.

Лише за останні тридцять років літня середня температура зросла на 1,5°, а зимова – на 1,4°. Кількість спекотних днів в Україні практично подвоїлася – з 11 до 21. Навіть сніжна зима не врятувала ситуацію через різкі коливання температур: перепади від відлиг до морозів утворили на мерзлому ґрунті льодову кірку. Через це тало-дощові води навесні не наситили ґрунт, а просто скотилися в низини.

Зникнення води в криницях

Гідрометеорологічна служба фіксує довгострокове зниження рівня ґрунтових вод. Спостереження на станціях показують, що за останні десять років дзеркало води в криницях утримується значно нижче норми:

• Метеостанція Жашків: рівень нижчий на 1 метр.
• Метеостанція Звенигородка: рівень нижчий на 2 метри.

Окрім клімату, ситуацію погіршує нераціональна людська діяльність: втручання в русла річок, масове розорювання заплав, а також осушення боліт і торфовищ, які споконвіку працювали як природні губки та акумулятори підземних вод.

Начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань закликає кардинально переглянути ставлення до водних ресурсів і саму філософію водокористування. За збереження нинішньої екологічної траєкторії все більше українських територій неминуче зіткнуться із загрозою обмеження постачання води.

Головна річка Польщі також б'є антирекорди: станом на 9 вересня рівень Вісли у Варшаві впав до 94-95 см. За даними RMF24, це найнижча позначка за всю історію гідрологічних спостережень із 1950-х років.

Ситуація стрімко погіршується: лише тиждень тому попередній мінімум становив 98 см, проте посуха продовжує знижувати водні показники. На окремій станції Варшава-Надвілянувка рівень води загалом опустився до критичних 15 см, тоді як перші температурні та водні антирекорди фіксувалися ще в серпні.

Вплив Ель-Ніньйо може залишити Європу без звичних снігових зим: кліматологи прогнозують дефіцит снігу в більшості регіонів. Стабільний сніговий покрив збережеться переважно на північно-східних територіях та в гірських районах, тоді як на решті континенту запаси вологи у вигляді снігу будуть нижчими за багаторічну норму.

Американське Національне управління океанічних і атмосферних досліджень переглянуло свої прогнози та оцінює у 75% ймовірність виникнення історично потужного Ель-Ніньо протягом жовтня-грудня 2026 року. Для порівняння, ще у серпні такий сценарій прогнозували з імовірністю 69%. Як зазначає профільне видання Watchers, передумовою для цього стало інтенсивне потепління в тропічному поясі Тихого океану.

Згідно з даними моніторингу за серпень, температура поверхні води у східній екваторіальній акваторії трималася на позначках, що перевищували кліматичну норму більш ніж на 3 °C. Аномальне тепло зачепило й глибші шари океану, де на окремих локаціях температура виявилася вищою за середні показники більш ніж на 10 °C.

Крім того, розвиток феномену чітко підтверджують атмосферні індикатори: у центральній та східній зонах Тихого океану зафіксовано ріст конвективних процесів і кількості опадів, тоді як над територією Індонезії дощі, навпаки, скоротилися. Дослідники прогнозують подальшу інтенсифікацію кліматичного явища до завершення 2026 року, причому ймовірність вкрай сильного Ель-Ніньо у проміжку осінньо-зимового сезону зараз оцінюють понад 90%.

Фахівці наголошують, що навіть потужне Ель-Ніньо не спричиняє ідентичних погодних трансформацій по всій планеті. Воно лише підвищує ймовірність специфічних кліматичних аномалій, тоді як фактичні температури та обсяги опадів відрізнятимуться залежно від конкретного географічного регіону.

Український гідрометеорологічний центр фіксує масштабне обміління водойм на Київщині через тривалу відсутність опадів та спеку, через що деякі річки повністю зупинили свою течію. Протягом місяця рівні води в регіоні знизилися на 0,1–0,4 м, а загальна водність впала до 24–64% від норми.