Що таке сутінкові промені та як вони формуються?

Сутінкові промені - це оптичне атмосферне явище, при якому на небосхилі можна побачити світлі і темні смуги, що чергуються між собою, немов розходяться від тієї точки, де знаходиться джерело світла (Сонце).

Виникнення цього явища пов'язане із взаємодією світла й тіні. У звичайних умовах повітря здається нам повністю прозорим, тому світлові промені, що проходять через атмосферу, ми не помічаємо. Однак у повітрі завжди можуть бути дрібні часточки пилу або крапельки води. На них сонячне світло розсіюється, через що виникає легкий білуватий серпанок. У безхмарну погоду цей серпанок майже не помітний. Якщо на небі присутні хмари, ділянки атмосфери, приховані від прямого сонячного світла, висвітлюються слабше. Тому вони сприймаються як більш темні смуги. Простір між ними, куди сонячне світло проникає безпосередньо, виглядають яскравими світловими смугами.

Схожий ефект можна спостерігати у темному приміщенні, коли сонячне світло пробивається крізь невеликі щілини. У такому разі в повітрі стають помітними яскраві світлові доріжки, утворені розсіюванням світла на частинках пилу. У строгому сенсі термін «сутінкові промені» відноситься до явища, яке спостерігається перед сходом сонця або після його заходу. Однак цією назвою нерідко позначають і схожі світлові смуги, які можна побачити у денний час.

Найбільш вражаючий вигляд сутінкові промені мають саме вранці та ввечері. Під час світанку або заходу сонця тіні, що відкидаються хмарами або високими горами, розташовуються приблизно у площині горизонту, а тому можуть простягатися на значну частину небосхилу. Крім того, відсутність яскравого сонячного диска дозволяє краще розрізняти світлові й тіньові смуги між собою.

Іноді зустрічається особливо рідкісний варіант цього явища: тіні від хмар можуть розходитися по всьому небу, а потім візуально сходитися у точці, розташованій навпроти Сонця. Продовження сутінкових променів, що починається в районі зеніту і прямує до протилежної від Сонця частини неба, називають протисутінковими променями.

Спостерігачеві, який вперше стикається з цим явищем, може здатися дивним, що промені спочатку розходяться, а потім знову сходяться. Виникає відчуття, ніби після проходження над головою світлі й темні смуги мають продовжувати віддалятися один від одного. Насправді, це лише оптична ілюзія. Сонячні промені поширюються практично паралельно, а розбіжність, що нам здається, і подальше сходження виникає через особливості перспективи.

Сутінкові промені особливо часто з'являються за наявності в атмосфері великої кількості водяної пари або пилу, коли Сонце частково приховано невеликими хмарами. Сприятливими умовами їх виникнення вважаються висока вологість і тепла погода, коли активно утворюється конденсат. Також побачити це явище можна після шквалів та сильного вітру, який піднімає велику кількість пилу у повітря.

Поява сутінкових променів свідчить про наявність в атмосфері помітного серпанку. Цю обставину може бути корисно враховувати любителям астрономії: якщо ввечері спостерігалися сутінкові промені, то упродовж найближчої ночі умови для спостереження зірок та інших небесних об'єктів, швидше за все, будуть не найсприятливішими.

Іноді сутінкові промені можна побачити навіть після заходу або ще до сходу Сонця. У таких випадках світлові та тіньові смуги можуть бути пов'язані з хмарами, розташованими за лінією горизонту. За сприятливих атмосферних умов такі хмарні утворення здатні перебувати на відстані кількох сотень кілометрів від спостерігача. Тому сутінкові промені іноді зберігаються приблизно протягом 15 – 20 хвилин після заходу Сонця або з'являються за такий самий час до його сходу.