8 годин сну можуть бути небезпечними: вчені пояснили, кому це загрожує хворобою Альцгеймера

Багато років вважається, що вісім годин сну є оптимальною нормою для здоров'я. Проте нове дослідження показало, що універсальної тривалості нічного відпочинку не існує. А те, як сон впливає на ризик розвитку хвороби Альцгеймера, значною мірою залежить від генетичних особливостей людини.

• Натерли п'яту посеред відпустки, а пластиру немає? Лайфхаки з підручних засобів

Як сон і генетика впливають на здоров'я мозку

Науковці пояснюють, що під час сну найактивніше працює система очищення мозку від продуктів обміну. Саме вона допомагає виводити білки, пов'язані з розвитком хвороби Альцгеймера. Однак ефективність цього процесу залежить не лише від якості сну, а й від того, який варіант гена AQP4 має людина. У людей з окремими варіантами цього гена коротша тривалість сну пов'язана зі швидшою втратою сірої речовини мозку.

Водночас вирішальне значення має не лише генетика, а й взаємодія генів із навколишнім середовищем. Один і той самий варіант гена може бути як захисним, так і несприятливим залежно від того, як саме спить людина.

Чому навіть 8 годин сну не підходять усім

Результати показали, що вплив сну залежить від конкретного варіанта гена. У частини учасників короткий сон був пов'язаний із прискореною втратою сірої речовини мозку. В інших структурні зміни більше залежали від того, скільки часу людині потрібно було для засинання.

Особливо несподіваним стало те, що довший сон також не завжди виявлявся корисним. Для носіїв одного з варіантів AQP4 саме триваліший сон асоціювався з більш вираженим зниженням когнітивних здібностей порівняно з тими, хто спав менше.

Подібну закономірність виявили й щодо когнітивної ефективності. У людей із порушеннями сну зміни когнітивних функцій відрізнялися залежно від генетичного варіанта: в одних вони покращувалися, в інших — погіршувалися.

Чи можна знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера

Отримані результати не означають, що один ген визначає майбутнє людини. За словами дослідників, саме сон є тим фактором, який люди можуть змінювати, на відміну від генетики.

Зв'язок між поганим сном і ризиком розвитку хвороби Альцгеймера був відомий давно. Проте нове дослідження демонструє: людям із підвищеним ризиком може знадобитися не універсальний, а персоналізований підхід до профілактики захворювання.

Чи існує універсальна норма сну

Попри поширену думку про необхідність спати саме вісім годин, автори роботи не підтверджують існування єдиної норми.

Вплив будь-якої тривалості сну залежить від взаємодії між генетичним фоном людини та її режимом сну. Саме ця взаємодія, а не кількість годин окремо, визначає потенційний ефект для здоров'я мозку.

Тому загальні рекомендації щодо здорового сну – стабільний режим, лікування порушень сну, зокрема апное, – залишаються актуальними. Водночас їхня ефективність може відрізнятися залежно від генетичних особливостей людини.

Також не варто вважати сон важливішим або менш важливим фактором ризику, ніж харчування чи фізична активність, адже на вплив цих чинників також може впливати індивідуальна генетика.

Здуття живота, важкість після їжі та дискомфорт у шлунку можуть виникати з різних причин, але іноді покращити самопочуття допомагає проста зміна звичок. Фахівці радять звернути увагу не лише на те, що ми їмо, а й на те, що п'ємо під час трапези. У багатьох країнах Азії вже давно відмовилися від холодної води на користь теплих напоїв. Розповідаємо, чому чай або легкий бульйон під час їжі можуть сприяти здоровому травленню.