Чим більше незнайомців у стрічці, тим вищий ризик самотності

Ми звикли сприймати соцмережі як щось нейтральне: спосіб провести час, переглянути стрічку чи поспілкуватися з друзями. Але нове дослідження показує, що все значно складніше — і це стосується не стільки технологій, скільки того, як ми в цілому будуємо зв'язки з людьми.

• Страшна ціна безсоння: дослідники виявили зміни в мозку, характерні для Альцгеймера

Деталі

Науковці вирішили з'ясувати не просто, скільки часу людина проводить у соцмережах, а з ким саме вона там спілкується. І саме цей фактор виявився ключовим.

Дослідження, опубліковане в Public Health Reports, очолив доктор Браян Прімак. Він разом із колегами проаналізував, як характер онлайн-контактів пов'язаний із відчуттям самотності у дорослих людей.

У дослідженні взяли участь 1512 людей віком від 30 до 70 років. Їх запитували, з ким вони спілкуються у соцмережах — із реальними друзями чи з людьми, яких вони ніколи не бачили особисто. Результати виявилися досить показовими.

У людей, які мали більше контактів із незнайомцями, рівень самотності був вищим. При цьому спілкування з близькими друзями онлайн не зменшувало відчуття самотності помітним чином.

Тобто сама по собі “активність” у соцмережах не вирішує проблему. Важливо саме якість зв'язків.

Доктор Браян Прімак зазначає, що наразі не можна точно сказати, що є причиною, а що — наслідком. Можливо, люди, які вже відчувають самотність, частіше шукають нових співрозмовників в інтернеті. А можливо, саме такі зв'язки посилюють цей стан. Найімовірніше, обидва ці процеси діють одночасно.

Цікаво, що дослідники також звертають увагу на різницю між онлайн- і офлайн-дружбою. За словами Прімака, спілкування з реальними друзями в інтернеті не дає того ж ефекту, що й живий контакт — воно наче “передає інформацію”, але не завжди забезпечує справжнє відчуття емоційного зв’язку.

Він порівняв це з тим, як якщо б людина їла яблучні пластівці замість справжнього яблука: смак є, калорії є, але чогось важливого все одно бракує.

Другий автор дослідження, Джессіка Горман, пояснює ще один важливий механізм.

За її словами, соціальні мережі часто підсилюють ефект порівняння себе з іншими. Люди бачать “ідеалізовані” версії чужого життя — подорожі, стосунки, успіхи — і мимоволі починають співставляти це зі своєю реальністю.

Особливо це проявляється, коли йдеться про людей, з якими немає особистого знайомства. У такому випадку відсутній “реальний контекст”, який допоміг би збалансувати враження. У підсумку картинка здається ще більш ідеальною, ніж є насправді.

Головний висновок дослідження досить простий, але неочевидний: справа не в соцмережах як таких, а в тому, які саме зв’язки ми в них підтримуємо.

Більше спілкування з незнайомцями пов'язане з вищим рівнем самотності. А спілкування з близькими людьми — навіть якщо воно відбувається онлайн — не дає такого негативного ефекту, але й не завжди повністю компенсує нестачу живого контакту.

Ми також писали, що за словами кардіолога Карді Тобб, стрес — це природна реакція організму на загрозу: прискорюється пульс, підвищується тиск і виділяються гормони кортизол та адреналін. При тривалому стресі знижується робота гіпокампа, що відповідає за пам’ять, і посилюється активність мигдалеподібного тіла, пов’язаного зі страхом. У підсумку погіршується концентрація та пам’ять.