Освіта не рятує: чому нарциси вірять у теорії змови незалежно від диплома
Вища освіта не гарантує критичного мислення
Освіта не рятує: чому нарциси вірять у теорії змови незалежно від диплома / Фото: Freepik
Рівень освіти не є захистом від віри в теорії змови, якщо людина має виражені нарцисичні риси. До такого висновку дійшло нове дослідження, опубліковане в журналі Journal of Personality and Individual Differences, яке показало, що навіть високоосвічені люди можуть бути вразливими до дезінформації, якщо цього вимагають їхні психологічні потреби.
Автор дослідження проаналізував дані понад 600 учасників, які заповнили анкети для вимірювання нарцисичних рис особистості та рівня віри в теорії змови. Йшлося, зокрема, про відчуття власної переваги або права на особливе ставлення, потребу бути унікальним і виділятися, а також так звану потребу в когнітивному завершенні, тобто прагнення до чітких, однозначних відповідей і сприйняття світу в чорно-білих категоріях. Учасникам також пропонували оцінити правдивість різних тверджень, серед яких були як відомі конспірологічні теорії, так і приклади дезінформації.
Результати виявили чіткий зв’язок: люди з вищими показниками нарцисизму частіше вірили як у теорії змови, так і в неправдиву інформацію. При цьому рівень освіти – від середньої школи до ступеня магістра чи доктора, не змінював цієї тенденції. Коли нарцисичні риси перевищували середній рівень, високоосвічені учасники демонстрували таку саму схильність до конспірологічних переконань, як і ті, хто не мав формальної освіти.
Раніше наукові дані свідчили, що нижчий рівень освіти загалом пов’язаний із більшою вірою в теорії змови. Водночас відомо, що такі переконання особливо активно поширюються в періоди невизначеності, тобто під час війн, економічних криз або глобальних потрясінь, зокрема пандемії COVID-19. Дослідники пояснюють це тим, що теорії змови задовольняють глибинні психологічні потреби: дають прості відповіді на складні запитання, створюють ілюзію контролю через наявність "винних" та допомагають сигналізувати належність до певних соціальних або політичних груп.
У дослідженні за мету поставили також з’ясувати, чому в таку бульбашку змов можуть потрапляти й освічені люди. Поясненням цього явища стало так зване мотивоване міркування – здатність використовувати логіку та аналітичні навички не для пошуку істини, а для підтвердження переконань, у які людина хоче вірити. Коли хтось відчуває себе розумнішим за експертів, прагне бути особливим або гостро потребує визначеності в нестабільні часи, навіть високий рівень освіти може працювати не як захист, а як інструмент раціоналізації необґрунтованих вірувань.
Погані звички супроводжують багатьох людей і часто стають джерелом почуття провини та самокритики. Їх зазвичай пояснюють лінню, браком дисципліни або слабкою силою волі. Втім, психологія дедалі частіше відходить від такого спрощеного підходу й пропонує глибше пояснення людської поведінки.
Також читайте:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
