Коли місто не спить: чому лампи вночі можуть призвести до серйозних серцевих захворювань

Нове дослідження, представлене під час наукової сесії Американської асоціації серця у Новому Орлеані, вкотре змушує замислитися про те, що нічне світло може стати потенційною загрозою для серця. На сесії, що відбулася у листопаді 2025 року, автори доповіді навели дані, які пов’язують вищий рівень штучного освітлення вночі з підвищеною активністю мозку, пов’язаною зі стресом, запаленням артерій і підвищеним ризиком серцевих захворювань.

• 8 щоденних звичок, які захищають спину: поради від хірурга-ортопеда

Дослідження, в якому використовували сучасну позитронно-емісійну томографію у поєднанні з комп’ютерною томографією, проаналізувало сканування мозку та артерій у людей без серцевих захворювань. Автори порівняли біологічні маркери стресової активності мозку й запалення судин із рівнем нічного освітлення біля місця проживання. Саме цей комбінований підхід дозволив виявити, що яскраве нічне світло провокує підвищену мозкову реакцію на стрес, далі відбувається посилене судинне запалення, що і спричиняє зростання ризику серцевих захворювань.

У повідомленні автори наводять конкретні показники: кожне стандартне відхилення збільшення освітленості було пов’язане з підвищенням ризику серцевих захворювань приблизно на 35% за п’ятирічний період спостереження і на 22% за десятирічний. Ці зв’язки залишалися статистично значущими навіть після врахування традиційних факторів ризику та інших соціально-екологічних впливів, зокрема шумового забруднення та соціально-економічного статусу районів. Дослідники також відзначили: ризики були вищими серед людей, які мешкали в районах із додатковим стресом, наприклад через інтенсивний транспортний шум або нижчий рівень доходів.

У статті наводяться деталі вибірки й термінів: учасників обстежували в одному медичному центрі між 2005 і 2008 роками, дані про вплив нічного світла брали з Нового світового атласу яскравості штучного нічного неба (2016), а ретроспективне спостереження тривало до кінця 2018 року. У різних частинах звіту згадуються конкретні цифри: дослідження описане як таке, що включало 450 дорослих учасників, тоді як в іншому блоці деталей згадується огляд медичних карт 466 дорослих. Протягом десятирічного періоду спостереження 79 учасників, або 17%, мали серйозні серцеві захворювання. Автори наголошують на силі методології: поєднання ПЕТ і КТ дозволяє не лише візуалізувати анатомію, а й виміряти метаболічну активність тканин, тобто одночасно оцінити стресову активність мозку і запалення артерій.

Разом із сильними сторонами дослідження автори відверто вказують на його обмежену результативність. Це обсерваційне, ретроспективне дослідження, тому отримані дані не доводять пряму причинно-наслідкову залежність. Крім того, вибірка походить з однієї лікарняної системи, що може обмежувати загальну репрезентативність результатів для ширших популяцій. Саме тому автори закликають до обережності в тлумаченні висновків.

Дослідники пропонують кілька шляхів боротьби з цією проблемою: для міст радять зменшувати надлишкове зовнішнє освітлення, екранізувати вуличні ліхтарі або переходити на світильники, що вмикаються за рухом, а людям у себе вдома бажано затемнювати спальні та обмежувати використання гаджетів перед сном. Автори підкреслюють, що такі заходи можуть стати частиною стратегії громадського здоров’я щодо профілактики серцевих захворювань, але водночас закликають до подальших клінічних досліджень, які б підтвердили користь подібних ритуалів.

Його часто недооцінюють і сприймають як просту зелень для салату, але крес-салат виявився справжнім чемпіоном серед усіх суперфудів. Науковці з’ясували, що ця звичайна рослина містить більше вітамінів і антиоксидантів, ніж більшість розрекламованих суперпродуктів.