Мутації одного гена можуть викликати тяжкі напади мігрені
Ген епілепсії виявився причиною рідкісної форми мігрені
Мутації одного гена можуть викликати тяжкі напади мігрені
Ген, який раніше пов’язували з епілепсією та нейророзвитковими розладами, виявився причетним і до однієї з найтяжчих форм мігрені. Нове дослідження відкриває додаткові генетичні причини виснажливих нападів, що можуть нагадувати інсульт.
Дослідники під керівництвом науковців із Північно-Західного медичного інституту встановили, що мутації в гені SCN2A можуть спричиняти сімейну геміплегічну мігрень – рідкісне спадкове захворювання. Воно проявляється не лише сильним головним болем, а й тимчасовим паралічем або слабкістю з одного боку тіла під час нападу. Такий симптом нерідко викликає підозру на інсульт, поки діагноз не уточнюється.
У таких пацієнтів перед початком головного болю виникає різка втрата здатності рухати м’язами половини тіла. При цьому, попри спадкову природу хвороби, відомі раніше гени пояснювали менше ніж 20% генетично підтверджених випадків.
У новому дослідженні вчені зосередилися на пошуку додаткових генетичних причин. Вони проаналізували велику родину з чотирьох поколінь, члени якої страждали на геміплегічну мігрень. Для цього використали аналіз зв’язків усього геному та цільове екзомне секвенування. У результаті було виявлено ключового кандидата – ген SCN2A, який кодує нейрональний натрієвий канал Nav1.2, важливий для електричної сигналізації в мозку.
Усі уражені члени родини мали рідкісну мутацію цього гена, тоді як у здорових родичів її не було. Щоб перевірити, чи ця закономірність не є випадковою, дослідники розширили аналіз. Вони обстежили інші родини з подібними симптомами, а також майже 600 пацієнтів із геміплегічною мігренню, у яких не було мутацій у вже відомих генах.
У результаті виявили ще два рідкісні варіанти SCN2A – один у іншій родині та один у спорадичному випадку. Важливо, що ці варіанти не були зареєстровані у великих базах популяційної генетики, що свідчить про їхню ймовірну патогенність.
Щоб зрозуміти, як саме ці мутації впливають на мозок, науковці провели електрофізіологічні експерименти. Вони встановили, що всі три варіанти SCN2A змінюють поведінку натрієвого каналу – зокрема, його реакцію на напругу, а також швидкість активації та інактивації. Ці параметри є критично важливими для запуску нервових імпульсів.
Подальше комп’ютерне моделювання показало, що такі зміни роблять нейрони гіперактивними. Вони легше збуджуються і довше залишаються активними. Саме ця підвищена збудливість, за словами дослідників, може лежати в основі розвитку нападів геміплегічної мігрені.
Водночас результати свідчать, що мутації SCN2A можуть вибірково впливати на мозкову активність, викликаючи мігрень без ширших або довготривалих неврологічних порушень.
На думку дослідників, отримані результати можуть у майбутньому покращити генетичну діагностику та консультування пацієнтів. Крім того, вони відкривають нові можливості для глибшого розуміння молекулярних механізмів мігрені, що потенційно може сприяти створенню ефективніших методів лікування.
Стан ротової порожнини може безпосередньо впливати не лише на якість життя, а й на масу тіла людини. Дослідники встановили, що захворювання ясен, втрата зубів і деградація кісткової тканини пов’язані з підвищеним ризиком набору ваги. Порушення жувальної функції змінює харчові звички, що може сприяти ожирінню.
Ще кілька новин на тему, які можуть зацікавити:
Не пропустіть цікавинки!
Підписуйтесь на наші канали та читайте новини у зручному форматі!
