Вчені навчилися виявляти депресію через аналіз постів у соцмережах

Мова, якою ми описуємо власне життя, може виявитися значно більшою, ніж просто способом комунікації — вона здатна показувати ознаки психічного стану, зокрема демонструвати симптоми депресії.

• Неочевидна причина зниження концентрації, пов'язана з харчуванням

Науковці звернули увагу на те, що люди з депресивними симптомами рідше сприймають себе як активних ініціаторів власних дій. Це відображається у їхньому мовленні: змінюється структура речень і спосіб опису досвіду. Замість активних форм і слів, пов’язаних із контролем чи дією, частіше з’являється пасивна мова, що підкреслює відчуття безсилля.

Що показало дослідження?

У центрі дослідження опинилося поняття семантичної агентивності – тобто того, наскільки мова людини відображає її відчуття контролю над подіями. Люди з високим рівнем агентивності зазвичай пишуть про “досягнення цілей” чи “планування”, тоді як за низького рівня частіше використовують пасивні конструкції. У двох дослідженнях науковці перевірили, чи може семантична агентивність бути маркером симптомів депресії в післяпологовий період.

Для цього вони проаналізували понад 17 600 дописів у X та понад 3 000 дописів на Reddit. Платформи обрали як простір, де люди часто діляться особистим досвідом. Особливу увагу приділили жінкам у післяпологовому періоді, які належать до групи підвищеного ризику змін настрою.

Результати обох досліджень показали, що нижча семантична агентивність стабільно пов’язана із симптомами поганого настрою. Дописи людей із депресивними проявами частіше містили пасивні мовні конструкції та опис втрати контролю над власним досвідом.

Чим ці результати корисні?

Такі мовні закономірності можуть стати новим інструментом раннього виявлення ризиків. Оскільки цифрове спілкування стає однією з головних форм взаємодії, аналіз мови в соціальних мережах може допомогти у профілактиці та ранньому втручанні, зокрема у випадках післяпологової депресії.

У перспективі інтелектуальні системи могли б відстежувати мовні маркери та за потреби рекомендувати звернення до фахівців. Це могло б стати важливим доповненням до існуючих інструментів моніторингу психічного здоров’я.

Нове дослідження свідчить, що кава може впливати не лише на рівень бадьорості, а й на емоційний стан людини та рівень стресу. Виявилося, що подібні ефекти спостерігаються навіть у безкофеїновій каві, що вказує на роль інших компонентів напою, окрім кофеїну.