Чому важко прокинутися від будильника: як мозок сприймає звуки у фазі швидкого сну

Вчені розповіли, що відбувається з мозком людей, які не чують будильник. Дослідники зʼясували, що під час певної фази сну мозок значно менше реагує на зовнішні звуки, натомість більше зосереджується на сигналах, які надходять із самого організму, зокрема на серцебитті.

• Як недосипання впливає на вагу та метаболізм: що виявили нові дослідження

Деталі

Отже, дослідження провели науковці з Лозаннського та Женевського університетів. Вони вивчали, як мозок обробляє зовнішні звуки та внутрішні сигнали організму під час неспання і різних фаз швидкого сну (REM), який найбільше пов'язаний із яскравими сновидіннями.

Учасниками дослідження стали 25 здорових дорослих. За допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) вчені записували активність їхнього мозку, поки учасники слухали прості звукові сигнали під час неспання та сну.

Отримані результати порівняли з реакцією мозку на власне серцебиття.

Пріоритети мозку під час сну

Дослідники виявили, що з переходом від неспання до REM-сну реакція мозку на звуки поступово слабшає. Найменш чутливим до зовнішніх подразників мозок був у так званій фазі REM-сну - періоді, який супроводжується швидкими рухами очей і найяскравішими сновидіннями. А реакція на серцебиття не лише зберігалася, а й ставала сильнішою, ніж під час неспання.

На думку вчених, це свідчить не про те, що мозок "вимикається", а про те, що він перерозподіляє увагу: менше стежить за зовнішнім середовищем і більше контролює внутрішній стан організму.

Інколи людей важко розбудити, чому так?

Дослідники пояснюють цей процес зміною балансу між екстероцепцією - сприйняттям сигналів із навколишнього середовища, таких як звуки, - та інтероцепцією, тобто обробкою внутрішніх сигналів організму, зокрема серцебиття. Саме тому люди, які міцно сплять навіть під сильний шум, можуть не ігнорувати звуки, а несвідомо надавати пріоритет сигналам власного тіла.

Вчені також розробили так званий "аудіокардіо індекс", який порівнює реакцію мозку на звуки та серцебиття. Він показав, що в міру занурення у REM-сон мозок дедалі більше орієнтується на внутрішні сигнали, що може допомогти точніше визначати різні стани свідомості. Дослідники наголошують, що людина під час REM-сну не стає повністю "глухою" до навколишнього світу. Мозок і надалі обробляє звуки, однак робить це значно менш активно, віддаючи перевагу контролю за процесами, важливими для виживання.

Науковці вважають, що результати роботи можуть бути корисними не лише для вивчення сну, а й для оцінки рівня свідомості у пацієнтів під наркозом або з тяжкими порушеннями свідомості.

Ми раніше розповідали, що багато людей регулярно відчувають спад енергії після обіду. У цей момент рука часто тягнеться до ще однієї чашки кави, однак фахівці зі сну запевняють: значно корисніше дозволити собі короткий денний сон. Правильно спланована дрімота не лише допомагає відновити сили, а й може покращити концентрацію, пам'ять, продуктивність і навіть фізичне відновлення організму.