Чому кето-дієта безпечна для жінок, але небезпечна для чоловіків: наука пояснює

Нова робота вчених ставить незручні запитання до однієї з найпопулярніших дієт останніх років. Дослідницька команда під керівництвом Девіда Гіуса, доктора медичних наук і професора радіаційної онкології UT Health San Antonio, виявила, що сувора форма кетогенної дієти може прискорювати клітинне старіння у самців тварин, тоді як самки на тому самому раціоні значною мірою уникають такого ефекту.

Результати змушують замислитися, чи не відбувається щось подібне з чоловіками, які тривалий час дотримуються кето-дієт, і наскільки сильно в цій історії грають роль гормони.

• Простий лайфхак, що зменшує ризик псоріазу майже на третину

Що таке кето-дієта і чому її взагалі призначають

Кетогенна дієта – це спосіб харчування з дуже низьким вмістом вуглеводів і високим вмістом жирів, що змушує організм перемикнутися з використання цукру (глюкози) на жир як основне джерело енергії. Коли вуглеводів суворо бракує, печінка починає виробляти кетони – невеликі молекули “палива” з жиру, які можуть живити мозок та інші органи, коли глюкози в крові мало.

Ретельно сплановані кетогенні програми вже давно застосовують як довгострокову терапію при лікарсько-резистентній епілепсії. У спеціалізованих кето-клініках педіатричних лікарень повідомляють про суттєве зниження кількості нападів у дітей без серйозних проблем із ростом. Саме тому кето залишається важливим медичним інструментом для певних категорій пацієнтів.

Як вивчали старіння клітин на кето

Девід Гіус спеціалізується на тому, як метаболізм, гормони та внутрішньоклітинний стрес формують старіння та захворювання у різних тканинах. У новому дослідженні його команда зосередилася на тому, що відбувається з клітинами серця й нирок на тлі суворої кето-дієти.

В експерименті самців мишей протягом кількох тижнів годували раціоном із дуже високим вмістом жирів і дуже низьким вмістом вуглеводів. У них зафіксували різкий сплеск маркерів клітинного старіння – процесу, який називають сенесценцією. У цьому стані клітини, що зазнали стресу, перестають ділитися, але не гинуть, натомість залишаються “старими” та запаленими. Такі клітини накопичувалися насамперед у серці та нирках. Паралельно вчені спостерігали підвищення рівня запальних молекул у крові, ще одну ознаку того, що організм перебуває під метаболічним тиском.

На тлі того ж самого раціону самки мишей виглядали зовсім інакше. Хоча рівень кетонів у їхній крові підтверджував стан кетозу, так само як і в самців, у їхніх серцевих та ниркових тканинах не було помітного сплеску старіючих клітин чи запальних сигналів у досліджуваний проміжок часу.

Оксидативний стрес

Ще одна важлива деталь дослідження – це оксидативний стрес. У самців мишей на кето-дієті виявили виражене перевантаження тканин молекулами з реактивним киснем, які здатні руйнувати жири, білки та ДНК.

Маркери пошкодження, окислені ліпіди та змінені білки, значно підвищувалися в органах самців на кето, тоді як у самок, що отримували той самий план харчування, таких змін практично не спостерігали. Це наштовхнуло дослідників на думку, що ключ може критися не лише у статі як біологічній ознаці, а в гормональному фоні.

Коли вчені подивилися на старших самок мишей із природно нижчим рівнем естрогену, картина змінилася. Після переведення на кетогенну дієту в них почало накопичуватися більше старіючих клітин та оксидативних пошкоджень – і ці показники вже були ближчими до того, що спостерігали у самців. Це пов’язало захисний ефект, помітний у молодших самок, саме з гормональним статусом, а не тільки з фактом жіночої статі.

Роль естрогену

Щоб перевірити гіпотезу безпосередньо, команда спробувала втрутитися в гормональний фон. Частині самців мишей почали вводити естроген – основний жіночий статевий гормон, який також впливає на метаболізм і стан кровоносних судин. Результат виявився показовим: у цих самців зникло кето-зумовлене зростання кількості старіючих клітин та ознак оксидативного пошкодження. Інакше кажучи, естроген фактично захистив їхні тканини від стресу, викликаного цією дієтою.

Ця захисна роль добре узгоджується з ширшими даними: у людей замісна гормональна терапія естрогенами може активувати гени, пов’язані з антиоксидантними системами та довголіттям, і знижувати деякі показники оксидативного стресу. Це ще раз підтверджує, що гормональний статус істотно змінює, як тканини відповідають на метаболічне навантаження.

Антиоксиданти проти побічних ефектів кето

Учені протестували й інший підхід до зменшення шкоди. Самцям мишей на кето-дієті давали класичні антиоксиданти – сполуки, що нейтралізують активні форми кисню до того, як ті встигають пошкодити клітини. Такий захист забезпечували, зокрема, N-ацетилцистеїн, альфа-ліпоєва кислота, вітамін С та препарат, який імітує дію антиоксидантного ферменту MnSOD. На цьому фоні в самців мишей зменшувалося накопичення старіючих клітин та оксидативних ушкоджень, а показники запальних маркерів у крові поверталися до норми.

Самі автори наголошують, що дослідження на тваринах не можна механічно переносити на людей. Проте дані уже натякають, що кето-дієти не є нейтральними для серця й судин. У рандомізованому дослідженні здорових молодих жінок, які дотримувалися низьковуглеводної кетогенної дієти з високим вмістом жирів, спостерігали дуже високий рівень холестерину ЛПНЩ порівняно з тими, хто отримував більш традиційний раціон.

Низьковуглеводні схеми харчування справді можуть швидко знижувати масу тіла, артеріальний тиск і рівень цукру в крові. Однак у довгостроковій перспективі вони не демонструють переваги над іншими стилями харчування щодо наслідків для серцево-судинного здоров’я. Окреме дослідження на самцях мишей показало, що тривалі періоди кето-годування можуть призводити до накопичення жиру в печінці та погіршення контролю рівня глюкози. У цьому експерименті ситуація частково поліпшувалася після повернення тварин до стандартного корму.

Ці неоднозначні результати підкреслюють, що кето-дієта – це потужний метаболічний інструмент, а не нешкідливий швидкий лайфхак для фігури. Реакція на такий режим може суттєво різнитися у різних організмів і змінюватися з часом.

Нове дослідження показало, що секрет здорового серця може критися у правильному співвідношенні рослинного білка у раціоні. Науковці виявили, що дієта з високою часткою рослинного білка не лише знижує ризик серцево-судинних хвороб майже на п’яту, а й суттєво зменшує ймовірність розвитку ішемічної хвороби серця.

Також читайте:

• Ось чому не варто снідати пластівцями
• Як побороти тягу до солодкого
• Про користь і шкоду волоських горіхів
• Цей сир добре впливає на ваші зуби